Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність теми. Початок нового періоду в розвитку польської культури звязують із національно-визвольним повстанням 1863 р., усвідомлення характеру й наслідків якого склало її найсуттєвіший тематичний шар. Метою дослідження є виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Обєктом дослідження є освіта, культура та література Польщі у міжвоєнний період. Не будучи прямим додатком до позитивізму, добутки Ожешко, Пруса, Сенкевича являють собою той або інший ступінь художньої реалізації його основних положень [20, ст. Дослідники вказують на деяку типологічну подібність творів Сенкевича й Тургенєва, Пруса й Достоєвського, Конопницької і Некрасова. 1. Освіта Польщі міжвоєнного періоду (1918-1939 рр.) польський освіта письменник культура Кожна країна, котра прагне поступу на рівні світових тенденцій розвитку і прогресу, дбаючи про власну міць й гідне місце у системі міжнародних відносин, насамперед повинна забезпечити належний рівень освіти її громадянам, створити умови для вияву творчого і наукового потенціалу населення. Зокрема, проблеми розвитку освіти в Польщі у міжвоєнний період знайшли певне висвітлення у публікаціях Л. Зашкільняка і М. Крикуна, В. Ярового, X. Зєліньского, Ф. Арашкєвіча, С. Маєвского, В. Рошковского таін. У пропонованій статті авторка намається в її рамках проаналізувати стан освіти після відновлення Польщі в 1918 р. та подальший розвиток. Це простежувалося у роботі й просвітніх організацій, і першого освітнього зїзду, який відбувся в квітні 1919 р. у Варшаві. Література Польщі Творчість Стефана Жеромського (1864-1925) увібрала в себе всі основні тенденції польської літератури рубежу століть. Жеромський не був першовідкривачем цієї теми в польській літературі: про пролетарів уже писали Прус, Реймонт, Немоєвський.