Поширення писемності та створення освітніх закладів в Київській державі. Історико-географічні відомості та їх відображення в тодішніх літописах. Знання з математики, хімії, астрономії та медицини в Київській Русі, напрямки та особливості їх розвитку.
Аннотация к работе
Р Е Ф Е Р А Т на тему: «ОСВІТА І НАУКОВІ ЗНАННЯ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ» Вступ Для культури Русі були притаманними поєднання елементів минулого та нових надбань, які висувались новопоширюваними географічними, економічними та політичними обставинами. Русичі підтримували різносторонні зв’язки з багатьма державами, засвоюючи передусім більш розвинену культуру Візантії і через неї - надбання європейської і східної культур, виявляючи при цьому свою самобутність. Ці ж письмена згадуються арабськими письменниками Х ст. На металевих виробах, зокрема чашах, трапляються написи їхніх власників, що свідчать про належність речі церкві або князеві. Найбільш відома чара з написом чернігівського князя Володимира Давидовича XII ст. Сучасною українською мовою напис читається так: «А се чара княжа Володимирова Давидовича. Хто з неї пє, тому на здоровя, хвалячи Бога і свого великого князя». Києві берестяні грамоти не було знайдено, що дослідники пояснюють особливостями київського ґрунту, в якому погано зберігається деревина. Манера написання вказує, що в надрах київської писемної школи на рубежі XI-XII ст, сформувалася ділова писемність, якою користувалися, мабуть, літописці та ділові люди: купці, збирачі податків, дрібні чиновники тощо.