Розвиток шкільної освіти, театрального мистецтва, кінопрокату, музейної справи в умовах нацистської окупації України. Аналіз процесу пристосування радянського шкільництва до нових умов. Зміст і призначення шкільної реформи, проведеної окупаційною владою.
Аннотация к работе
Тому слід було узгодити принципи расової доктрини з практичними потребами розвитку таких важливих сфер життя окупованого населення як освіта і культура. Гітлер, Гіммлер, Кох і цілий ряд нацистських керівників, дотримуючись відверто расистських поглядів, зарозуміло стверджували, що українцям освіта не потрібна, оскільки їхнім головним призначенням є праця на “третій райх”. Розенберг, Шене, Франк, як більш освічені представники нацистської верхівки, вважали доцільним йти на істотні поступки окупованому населенню України, оскільки нехтування національно-культурними потребами українців може привести їх у стан ворогів німців і вони будуть чинити пасивний опір. Крім окупантів, власне бачення розвитку культури і освіти на окупованих землях України мали представники націоналістичного Руху Опору. В роки Великого Терору, коли чергового “вождя-ленінця” радянська репресивна машина відправляла в небуття, вчителі отримували завдання замальовувати їхні портрети в підручниках і вирізати фрагменти текстів.