Усвідомлення необхідності модернізації економічної та політичної системи в другій половині XVIII ст. Ідея світської держави, прагнення абсолютизму поставити центральну владу понад усім. Відбиток "освіченого абсолютизму" в Росії при правлінні Катерини ІІ.
Аннотация к работе
В другій половині XVIII ст. у звязку з загальноєвропейських економічних і демографічним підйомом у правлячих колах європейських держав все більше зростало усвідомлення необхідності модернізації економічної та політичної системи. Теорія «освіченого абсолютизму», родоначальником якої вважається Томас Гоббс, цілком пройнята раціоналістичною філософією століття «просвіти». До XVIII століття державна ідея, виразником якої був абсолютизм , розумілася вузькопрактично: поняття про державу зводилося до сукупності прав державної влади.Діяльність усіх цих реформаторів була значною мірою наслідуванням перетворенням Фрідріха II та Йосипа II, які втілили в собі два напрями, що доповнюють один одного і цілком характеризують освічений абсолютизм. Характер перетворень П. абсолютизму був у всіх країнах один і той же, видозмінюючись лише в залежності від місцевих умов, але він істотно відрізнявся в протестантських країнах (Пруссія) і католицьких (Австрія). Реформи П. абсолютизму захоплювали область адміністрації, фінансів, суду, розумового життя, церкви, нарешті - область станових відносин і селянського побуту. Економічна діяльність П. абсолютизму витікала зі співчуття освічених деспотів меркантилізму, ставившему найвище торгівлю і промисловість, які перебували під опікою держави. Внаслідок цього в епоху П. абсолютизму було звернуто увагу на становище сільської маси, від якої залежить збагачення скарбниці, і поруч із заступництвом обробної промисловості освічений абсолютизм протегує і селянської праці.Отже, суть політики освіченого абсолютизму полягала в тому, щоб, не міняючи по суті державних форм абсолютної монархії, в рамках цих форм, зверху проводити реформи в економічній, політичній, культурній сферах, спрямовані на модернізацію застарілих явищ феодального порядку. Найбільш поглиблено монархічну концепцію освіченого абсолютизму дав прусський король Фрідріх II Великий (1712-1786), що залишив після себе 30-томне зібрання творів. Під впливом ідей просвітителів Фрідріх II видав звід законів, що вводив в Пруссії рівний для всіх суд, встановив повну віротерпимість, скасував тортури. Більш послідовно проводив політику освіченого абсолютизму Йосип II (1741-1790), який після смерті батька Франца Стефана став німецьким імператором, а після смерті матері Марії Терезії успадкував австрійські володіння. До кінця правління Катерини ІІ Росія мала вже 52 губернії, засновано понад 150 нових міст, які стали губернськими і повітовими центрами.
План
План
Вступ
1. Монархи, задіяні в освіченому абсолютизму
2. «Освічений абсолютизм» - Катерина ІІ
3. Відбиток «освіченого абсолютизму» в Росії
Висновки
Список використаної літератури освічений абсолютизм влада держава