Культурно-духовна спадщина Острога. Заснування Острозької Академії, три періоди існування. Час становлення, найвищий розквіт та друге народження. Будівлі сучасної академії. Друкарні України на зламі XVI-XVII століття. Редагування та видання книг.
Аннотация к работе
У жовтні 1996р. виповнилось 420 років з часу заснування першого вищого навчального закладу Східної Європи - перлини української освіти й культури - Острозької Академії (ОА), її заснував один із найбільших магнатів Волині того часу, відомий меценат, політичний діяч, нащадок київського кн. св. Величезні маєтності, походження, посідання впливових урядових і адміністративно-політичних посад давали йому змогу протягом півстоліття відігравати визначну роль у політичному житті. В.-К.Острозького, безперечно, була Академія, заснована в його резиденції при князівському дворі на так званому Пригородку. На зламі XVI-ХVП ст. в Острозі панувала особлива духовна атмосфера. Отже, князевий вибір Острога для влаштування тут культурно-освітнього видавничого центру не був випадковим.Не даремно тут в 1981 році було створено Державний історико-культурний заповідник [3]. Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з 14 по 17 ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, заслуговує на увагу і історика, і туриста. Василь Федорович Острозький (Красний) (помер до 1461 р.) теж розширював володіння, був приятелем великого князя литовського Казимира Ягеллончика. Сама природа тут піклувалася про оборону місця: південна та східна сторони замку виходили на крутий схил більш як 20-метрової висоти, а північна та західна частини відділені від міста глибокими ровами на основі колись існуючого яру. Церква була частиною оборонних споруд міста: для цього її північну стіну, яка виходить на глибокий штучний рів, було потовщено до 2,8 м та зєднано з фортечними стінами.Як свідчать сучасники і акти костела фарного в Острозі, учні (спудеї) навчались "при Академії Руській під керівництвом руського ректора". Вона завязала тісні міжнародні стосунки з різними освітніми та науковими центрами Європи, зокрема, з Грецією, Балканськими країнами, а також з Австрією, Литвою, залучила до праці багатьох видатних особистостей того часу - українців та чужоземців, які зїхались до "міста мудреців", їх набутий у відомих європейських університетах досвід був втілений у діяльність ОА. Про те, що викладання в Академії було на дуже високому рівні і саме тут, в Острозі, зосереджувались великі наукові сили, свідчить видатний діяч української культури, просвітитель і письменник, випускник ОА, архімандрит Києво-Печерської лаври Захарія Копистенський у виданому в 1621р. у Києві монументальному трактаті "Палінодія". Найбільшу славу Острогу принесли українці - визнані публіцисти Смотрицький Герасим і його син Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Василь Суразький (Малюшицький), Клірик Острозький, літератор Деліян Наливайко (брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593-1596), друкарі, книжники. До випускників ОА зараховуються Єлисей Плетенецький, Іов Борецький, що заклали основи майбутньої Києво-Могилянської Академії; Мелетій Смотрицький, талановитий письменник, людина, яка залишила глибокий слід в історії української науки й культури як учений, мислитель, автор славнозвісної "Грамматіки славенської", значення якої було надзвичайно великим, оскільки правила правопису, викладені М.Смотрицьким, стали нормою або моделлю для інших словянських мов.Мабуть, маючи на увазі майбутню співпрацю з віленськими друкарями, князь Острозький у 1588 р. погодився на передачу Кузьмі Мамоничу друкарського обладнання, яке було на той час "у ясновельможного пана князя Острозького воєводи київського у місті Константанові". Є підстави для припущення, що не в Острозі, а у Вільнюсі вийшов друком написаний "в академії острозькій" збірник, який містив полемічні твори Герасима Смотрицького "простою" мовою, - "Ключ царства небесного" та "Календар римський новий". Друкарня в Острозі запрацювала тільки після того, як було підготовано до друку фундаментальні видання творів візантійських богословів. У післямові відзначено, що книжка вийшла "ПОВЕЛЂНІЕМ и власным коштом и накладом трудом и промыслом" князя Костянтина Острозького. Перекладачем "Апокрисису", судячи зі стилю, був літератор, що називав себе "кліриком острозьким" - так він підписав у 1598 р. відповідь на лист Іпатія Потія до князя Костянтина Острозького (Отпис на лист...) 14.Історія Острозького духовного культурного центру - це багатющий джерельний матеріал для філософів, істориків, психологів, педагогів, це - монографії та дисертації подвижницько-просвітницької діяльності вчених-українців, що міцно заклали підвалини національної вищої школи. XVII ст., протягом наступних століть уряди іноземних держав, до складу яких входив Острог, та їх керівні стани робили все можливе для того, щоб перетворити один із найбільших українських політичних, економічних та культурних центрів у провінційне містечко. Острог подарував Україні і світові й значні досягнення в галузі медицини. Символічно продовжуючи починання Яна Лятоша, лікар М.Філончиков вперше у світовій практиці для обробки ран застосував