З позиції системного підходу розроблення нового напрямку у вивченні патогенезу остеохондропатії, згідно за яким хвороба являє собою безперервний диспластично-дистрофічний процес, в оcнові якого лежить структурна аномалія замикальних тіл хребців.
Аннотация к работе
При рентгенографічних дослідженнях вивчалися: а)якісні рентгенологічні ознаки остеохондропатії на звичайних, функціональних та скісних (3/4) спондилограмах відповідного відділу хребта, а також при рентгенконтрастному (дискографія, епідурографія, мієлографія) і неінвазивному (ЯМР-томографія) обстеженнях; б)кількісні рентгенометричні критерії, що характеризують конфігурацію хребта у сагітальній та фронтальній площинах, геометрію тіл хребців і міжхребцевих дисків, дислокацію поперекових хребців, а також анатомічні розміри хребетного каналу. виявлено значення у генезисі захворювання диспластичної деформації контурів замикальних пластинок тіл хребців, яка є одним з пускових механізмів патогенезу остеохондропатії; Проведено обстеження і лікування 180 хворих на остеохондропатію хребта та 65 - на ювенільний остеохондроз, а також 25 дітей з компресійними переломами тіл хребців; проаналізовано клінічний, рентгенологічний, лабораторний матеріал та результати рентгенометричних досліджень; виконано статистичну обробку і аналіз отриманих результатів; розроблено критерії діагностики і прогнозування, запропоновано концептуальну модель патогенезу остеохондропатії хребта. При остеохондропатії спостерігаються й макроструктурні аномалії - а)порушення співвідношення вертикального і передньо-заднього розмірів тіла хребця (поперечно-витягнуті та аксіально-витягнуті тіла); б) порушення контурів замикальних пластинок з відповідною зміною форми міжхребцевих просторів. Анатомічне звуження сагітального розміру хребетного каналу у сегментах з клиновидною деформацією тіл хребців супроводжується зменшенням резервного епідурального простору та, відповідно, субкомпенсацією захисної функції сегмента, що може проявлятись клінічно значущою симптоматикою стенозу хребетного каналу.Розроблена концептуальна модель патогенезу остеохондропатії розглядає цю недугу як безперервний диспластичний процес, в основі якого лежить структурна аномалія замикальних пластинок тіл хребців. Динаміка структурних змін хребтових сегментів при класичній остеохондропатії характеризується: а) на рівні первинного кіфозу - стадійністю рентгенологічних проявів, а також відносним подовженням і сплощенням тіл хребців та неухильним зниженням висоти міжхребцевих дисків у період дозрівання кільцеподібних апофізів; б) на рівні компенсаторної поперекової протидеформації - постійною гіперпластичною перебудовою дуг і суглобових відростків та поступовим звуженням кісткових меж хребетного каналу з розвитком дегенеративного гіперпластичного стенозу. Атипову остеохондропатію відрізняють зміни як переднього, так і заднього опорних комплексів, різні за клиновидної деформації тіл хребців і гриж Шморля. При кінцях захворювання на рівні первинного кіфозу розвивається дислокаційний спондилоартроз, артроз реберно-хребтових та реберно-поперечних суглобів, у ділянці компенсаторного поперекового гіперлордозу - гіперпластичний спондилоартроз і дегенеративний стеноз хребетного каналу з можливим утворенням істмічного спондилолізу та спондилолістезу.
Вывод
1. Остеохондропатія - одне з найпоширеніших захворювань юнацького віку. Вірогідна діагностика хвороби здійснюється при маніфестації клініко-рентгенологічних проявів, коли структурно-функціональні зміни хребтових сегментів стають необоротними. Така ситуація неминуче призводить до прогресування процесу, стійкого больового синдрому, соціальної дезадаптації хворих.
2. Розроблена концептуальна модель патогенезу остеохондропатії розглядає цю недугу як безперервний диспластичний процес, в основі якого лежить структурна аномалія замикальних пластинок тіл хребців. Особливості клінічного перебігу визначаються локалізацією остеохондропатії, тобто анатомо-біомеханічними характеристиками ураженого відділу, конфігурацією хребта у сагітальній площині, а також варіантами порушення морфогенезу хребтових сегментів.
3. У перебігу захворювання виділено два варіанти: класичний і атиповий. Динаміка структурних змін хребтових сегментів при класичній остеохондропатії характеризується: а) на рівні первинного кіфозу - стадійністю рентгенологічних проявів, а також відносним подовженням і сплощенням тіл хребців та неухильним зниженням висоти міжхребцевих дисків у період дозрівання кільцеподібних апофізів; б) на рівні компенсаторної поперекової протидеформації - постійною гіперпластичною перебудовою дуг і суглобових відростків та поступовим звуженням кісткових меж хребетного каналу з розвитком дегенеративного гіперпластичного стенозу. Атипову остеохондропатію відрізняють зміни як переднього, так і заднього опорних комплексів, різні за клиновидної деформації тіл хребців і гриж Шморля.
4. Початкові ознаки остеохондропатії (субклінічна стадія) ідентичні при обох її варіантах. Подальший перебіг хвороби при основних її формах є різним. Початок клінічної маніфестації класичної остеохондропатії проявляється обмеженням рухомості в уражених сегментах і на рівні компенсаторної протидеформації при ще нефіксованому кіфозі (початкова стадія). Розгорнута клінічна картина (стадія розквіту) характеризується формуванням ригідної S-подібної деформації хребта у сагітальній площині і больовим синдромом (переважно за типом спондилартралгії). При кінцях захворювання на рівні первинного кіфозу розвивається дислокаційний спондилоартроз, артроз реберно-хребтових та реберно-поперечних суглобів, у ділянці компенсаторного поперекового гіперлордозу - гіперпластичний спондилоартроз і дегенеративний стеноз хребетного каналу з можливим утворенням істмічного спондилолізу та спондилолістезу.
При атиповій остеохондропатії, незалежно від локалізації уражених сегментів, симптоматика виходить переважно з поперекового відділу хребта. У ряді випадків початок клінічної маніфестації супроводжується функціональною блокадою сегмента. Розгорнута клінічна картина характеризується розвитком спондилоартрозу, протрузій та екструзій міжхребцевих дисків, нестабільності, диспластичного стенозу хребетного каналу. При кінцях хвороби домінує поєднання кількох синдромів з переважанням гіперпластичного спондилоартрозу та стенозу хребетного каналу.
5. Структурно-функціональний стан кісткової тканини, за даними комплексних лабораторних досліджень, відрізняє розвиток остеопенії і остеопорозу, найбільше виражених на початкових стадіях захворювання. Це дозволяє використати біохімічні показники біологічної деградації колагену, а також дані денситометрічних досліджень у ранній діагностиці остеохондропатії, до розвитку патогномонічної клініко-рентгенологічної симптоматики.
6. Морфологічне вивчення хребтових сегментів при розгорнутій клінічній картини і наслідках остеохондропатії відображують деструктивно-дистрофічні зміни в усіх досліджених тканинах, що свідчить про безперервні структурні зміни, котрі тривають і після завершення процесу синостозування кільцеподібних апофізів з тілами хребців.
7. У ранній діагностиці остеохондропатії найвірогідніші такі критерії: для класичної форми: а)клінічні ознаки: тугорухомість хребта з наявністю місцевого і віддаленого болю, поступовий початок і прогресуючий тип перебігу хвороби; б)рентгенологічні ознаки: полісегментарні структурні зміни у хребтових сегментах: грижі Шморля та клиновидна деформація з відносним подовжанням передньо-заднього розміру тіл хребців, зміна краніальних і каудальних замикальних пластинок, зниження індексу диска, а також кіфотична деформація хребта, що перевищує 45°;
для атипової форми: а)клінічні ознаки: синдром спондилартралгії з поєднанням місцевого та віддаленого болю; б)рентгенологічні ознаки: полісегментарні структурні зміни тіл поперекових хребців: грижи Шморля, клиновидна деформація, сплощення та відносне подовження передньо-заднього розміру тіл, зміни замикальних пластинок, а також випрямлення лордозу та стенозування хребетного каналу.
8. На початкових стадіях класичної форми остеохондропатії прогноз залежить від величини первинного і, відповідно, компенсаторного викривлень хребетного стовпа та раннього розвитку спондилоартрозу як на рівні кіфозу, так і на рівні поперекового гіперлордозу. Згодом тяжкість клінічного перебігу визначається характером компенсаторних структурних і функціональних змін, що розвиваються на рівні поперекової протидеформації.
На ранніх стадіях атипової форми прогноз залежить від особливостей початку клінічної маніфестації хвороби. Подальший перебіг визначають особливості морфогенезу поперекових сегментів.
СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНО ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Грунтовский Г.Х., Колесниченко В.А. Остеохондропатия позвоночника - современное состояние проблемы // Анналы травматологии и ортопедии.- 1997.- № 2.- С. 96-100.
Особистий внесок полягає в патентному пошуку та аналізі тенденцій розвитку вертебрології.
2.Колесниченко В.А. Остеопороз при остеохондропатии позвоночника // Проблеми остеологии.- 1998.- Т. 1, № 2-3.- С. 43-45.
3.Грунтовский Г.Х., Колесниченко В.А., Леонтьева Ф.С., Клюева Г.Ф. Особенности метаболических реакций мышечной ткани у больных остеохондропатией позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1998.- № 1.- С. 19-23.
Особистий вклад полягає в аналізі метаболічних змін, що було виявлено.
4.Колесниченко В.А. Особенности керамопластики при хирургическом лечении больных с остеохондропатией позвоночника различной локализации // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1998.- № 3.- С. 98-100.
5.Колесниченко В.А. Остеохондропатия позвоночника: (Аналитический обзор литературы) // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.- № 1.- С. 126-129.
6.Колесніченко В.А. Патогенез остеопорозу при остеохондропатії хребта (концептуальна модель) // Український медичний альманах.- 1999.- Т. 2, № 1.- С. 43-44.
7.Колесниченко В.А. Особенности диагностики и лечения неоартрозов поперечных отростков поясничных позвонков в амбулаторных условиях // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.- 1999.- № 2.- С.24-27.
8.Корж Н.А., Колесниченко В.А. Остеохондропатия позвоночника: вчера, сегодня, завтра // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.- 1999.- № 2.- С. 15-19.
Особистий внесок полягає в патентному пошуку та аналізі тенденцій розвитку вертебрології.
9.Колесніченко В.А. Рентгенометричні кількісні критерії структурних змін хребтових сегментів при остеохондропатії хребта // Галицький лікарський вісник.- 1999.- Т.6, ч.2.- С. 32-35.
10.Колесніченко В.А. Структурно-функціональні зміни хребтових сегментів при остеохондропатії хребта та їх клінічні варіанти // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.- № 2.- С. 32-35.
11.Колесниченко В.А. Характер неврологических нарушений при остеохондропатии позвоночника // Український медичний альманах.- 1999.- Т. 2, № 2.- С. 66-69.
12.Kolesnichenko V.A. Scheuermanns disease: evalution of the clinical - radiological manifestation // School Fundamental Medicine Journal.- 1999.- Vol. 5., No. 2.- P. 56-59.
13.Колесниченко В.А. Клинико-рентгенологические проявления и основные принципы лечения больных остеохондропатией позвоночника // Международный медицинский журнал.- 1999.- № 3.- С. 41-44.
Особистий внесок полягає в аналізі метаболічних змін, що було виявлено.
15.Колесниченко В.А., Мезенцев А.А. Особенности ранней диагностики остеохондропатии позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.- № 3.- С. 97-103.
Особистий внесок полягає в проведенні частини клінічних і рентгенологічних досліджень та аналізі отриманих даних.
16.Колесниченко В.А. Прогнозирование течения остеохондропатии позвоночника // Український медичний альманах.- 1999.- Т.2, №3.- С. 67-70.
17.Корж М.О., Колесніченко В.А., Чеверда В.М. Диференціально-діагностичні критерії остеохондропатії хребта та компресійних переломів тіл хребців у дітей (за даними клініко-рентгенологічних та рентгенометричних методів дослідження) // Український радіологічний журнал.- 1999.- № 4.- С. 377-381.
Особистий внесок полягає в проведенні частини клінічних і рентгенологічних досліджень та аналізі отриманих даних.
18.Колесниченко В.А., Ашукина Н.А. Морфологическая характеристика структурных изменений позвоночных сегментов при остеохондропатии // Український медичний альманах.- 1999.- Т. 2, № 4.- С. 62-66.
Особистий внесок полягає в аналізі результатів морфологічних досліджень, що було отримано.
20.Грунтовский Г.Х., Колесниченко В.А. Диспластические деформации позвоночных сегментов при остеохондропатии // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.- 2000.- № 1.- С. 26-30.
Особистий внесок полягає в аналізі виявлених структурних змін хребтових сегментів та їх класифікації.
21.Грунтовський Г.Х., Колесніченко В.А. Диференційна діагностика клінічних проявів остеохондропатії хребта й ювенільного остеохондрозу // Одеський медичний журнал.- 2000.- № 1.- С. 75-77.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень та аналізі отриманих даних.
22.Колесниченко В.А. Дифференциальная диагностика рентгенологических проявлений остеохондропатии позвоночника и ювенильного остеохондроза // Український медичний альманах.- 2000.- Т. 3, № 1.- С. 80-85.
23.Корж Н.А., Колесниченко В.А., Продан А.И. Некоторые аспекты патогенеза остеохондропатии позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2000.- № 1.- С. 81-90.
Особистий внесок полягає в розробці основних положень концепції патогенезу остеохондропатії хребта.
24.Колесніченко В.А. Інформативність ЯМР-томографії при остеохондропатії хребта // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- 2000.- Кн. 3.- С. 127-130.
25.Демченко О.В., Колесніченко В.А. Механізми виникнення та особливості перебігу спондилолізу та спондилолістезу при остеохондропатії хребта // Клінічна хірургія.- 2000.- № 3.- С. 35-37.
Особистий внесок полягає в проведенні частини клінічних та рентгенологічних досліджень та аналізі отриманих даних.
26.Продан О.І., Радченко В.А., Колесніченко В.А. Динаміка структурних та функціональних змін хребтових сегментів після пошкоджень хребта // Матеріали дванядцатого зїзду травматологів-ортопедів України.- Київ, 1996.- С. 226-227.
27.Грунтовский Г.Х., Колесниченко В.А. Реконструктивно-восстановительные операции при диспластических заболеваниях поясничного отдела позвоночника // Матер. междунар. конгресса “Человек и его здоровье”.- С.-Пб, 1996.- С. 87.
28.Колесниченко В.А. Взаимодействие “имплантат-кость” при керамоспондилодезе у больных с диспластическими заболеваниями поясничного отдела позвоночника // Труды YI съезда травматологов и ортопедов России.- Н.Новгород, 1997.- С. 407.
29.Корж Н.А., Колесниченко В.А., Леонтьева Ф.С. Дифференциально-диагностические критерии ранних стадий анкилозирующего спондилоартрита и диспластического спондилоартроза // Матеріали другого нац. конгр. ревматологів України.- Київ, 1997.- С.153.
30.Колесниченко В.А., Леонтьева Ф.С. Роль биохимических маркеров в ранней диагностике остеопороза при остеохондропатии позвоночника // Тр. YI съезда травматологов и ортопедов России.- Н.Новгород, 1997.- С. 662.
31.Колесніченко В.А. Дегенеративно-дистрофічні зміни дуговідросткових суглобів при остеохондропатії хребта // Матер. Пленуму ортопедів-травматологів України.- Розд.1.- Київ-Одеса.- 1998.- С. 74-77.
32.Колесніченко В.А. Основні принципи консервативного лікування та реабілітації в умовах спеціалізованих санаторіїв хворих на остеохондропатію хребта // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Профілактика та лікування захворювань і наслідків травм опорно-рухового апарата у дітей в умовах спец. санаторіїв”.- Київ;Євпаторія.- 1998.- С. 42-44.
33.Колесниченко В.А. Патогенетические особенности течения спондилолистеза при поясничной остеохондропатии // Тр. науч. конф. “Вертебрология - проблемы, поиски, решения”.- М., 1998.- С. 187-188.
34.Колесниченко В.А. Остеопенический синдром как фактор риска остеохондропатии позвоночника // Проблеми остеології.-1999.-Т.2,№1.- С.87.
35.Колесниченко В.А. Структурно-функциональное состояние костной ткани в различные возрастные периоды при остеохондропатии позвоночника и ее исходах // Тр. науч. конф. “Проблема остеопороза в травматологии и ортопедии”.- М., 2000.- С. 142.