Роль Федора Штейнгеля в історії першої половини XX ст. Вивчення матеріалів Державного архіву Рівненської області, які стосуються родини Штейнгелів. Вивчення особливостей повсякденного життя сільської глибинки українського Правобережжя в пореформену добу.
Аннотация к работе
Серед них були робітники, які отримували платню в сумі 22 руб., пастухи великої рогатої худоби - від 20 до 24 руб., столяр та кучер - по 30 руб., садівник - 80 руб. Доходи були наступними: з сінокосу - 996 руб., млина - 825 руб., рибної ловлі - 200 руб., саду - 232 руб., панського будинку - 750 руб. тощо. Рудольф Штейнгель мав у своєму господарстві 3 коней та 18 голів великої рогатої худоби, які разом були оцінені в 1627 руб. Це був для нього останній шанс, бо інший лікар, не маючи на це права, вимагав у пацієнта 30 руб. за лікування, яких у хлопця, звичайно, не було. Штейнгелю: «сільська лікарня - халупа порівняно з нашою, уяви собі, що там разом з повторними хворими по 12 жовтня було не більше 1164 відвідини, незважаючи на те, що лікарняний пункт існує там вже 10 років, і прийом, і видача ліків також безкоштовні; мій сусід взагалі дивувався і ніяк не міг пояснити собі тієї швидкої популярності, якої досягла в такому великому районі і за такий короткий термін наша лікарня; у нього за журналом найбільший прийом за весь час - 16 осіб, а то, звичайно, 5, 8, 3 хворих, а то й нікого немає».