Вивчення регіональних особливостей основних показників кардіоінтервалографії у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток з різними типами гемодинаміки. Оцінка їх взаємозв’язку із антропометричними і соматотипологічними параметрами організму.
Аннотация к работе
Однак в теперішній час в медицині все більшого і більшого значення набуває індивідуально-типологічний підхід у вивченні різних показників організму здорових і хворих людей з урахуванням їх конституційних особливостей (Корнетов Н.А., 2001). Тому, на сьогодні, надзвичайно актуальним слід вважати встановлення нормативних індивідуальних стандартів показників КІГ у залежності від конституційних (у тому числі і гемодинамічних) типів та визначення особливостей їх звязку з антропометричними і соматотипологічними параметрами організму жителів різних регіонів України. Встановити залежності взаємозвязків показників кардіоінтервалографії та антропометричних і соматотипологічних показників у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток Поділля з різними типами гемодинаміки. Вперше встановлені нормативні значення показників КІГ у практично здорових хлопчиків і дівчаток Поділля, які відрізняються наявністю різних типів гемодинаміки, визначені відмінності показників, що встановлені, між підлітками однієї статі з різними типами гемодинаміки та зафіксовані статеві розбіжності показників КІГ між однаковими за типами гемодинаміками підлітками. Результати проведеного дослідження дозволили розробити регресійні моделі нормативних індивідуальних параметрів показників КІГ у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток Поділля з різними типами гемодинаміки, що надає можливість більш коректно оцінити стан серцево-судинної і вегетативної нервової системи здорових підлітків та має суттєве значення для здійснення прогностичної оцінки імовірності виникнення можливих патологічних відхилень з їх боку.Серед показників ВП визначали: середнє значення R-R інтервалу (NNM, мс); моду (Мо, мс) - значення R-R інтервалу, що найбільш часто зустрічається (відповідає максимуму гістограми); амплітуду моди (АМО, %) - число R-R інтервалів, що відповідають значенню моди, в % до обєму вибірки; мінімальний R-R інтервал (Min, мс) (аномальні R-R інтервали виключали); максимальний R-R інтервал (Max, мс) (аномальні R-R інтервали виключали); варіаційний розмах (ВАР, мс), що вираховувався як різниця між Max і Min. Аналіз кореляційних звязків між показниками ВСР та антропометричними і соматотипологічними показниками проводили з використанням статистики Пірсона (у хлопчиків і дівчаток загалом) та Спірмена (у хлопчиків і дівчаток різних гемодинамічних типів). Таким чином, під час аналізу показників КІГ у практично здорових хлопчиків і дівчаток Поділля, які відрізняються наявністю різних типів гемодинаміки, встановлено: 1) між групами хлопчиків з ГПТГ та ЕУГТ не виявлено жодної статистично значимої відмінності показників КІГ; 2) статистично значимо більші величини показників RMSSD, ВАР і HF, а також виражена тенденція до формування більших значень PNN50 у дівчаток з ГПТГ, ніж в групі з ЕУТГ та статистично значимо більші значення усіх статистичних показників ВСР і ВАР у дівчаток з ГПТГ, ніж в групі з ГРТГ, вказують на суттєве зростання у дівчаток з ГПТГ активності механізмів саморегуляції парасимпатичного відділу ВНС (Попов В.В., Фрицше Л.Н., 2006; Calkins S.D. et al., 2007; Eller N.H., 2007); 3) статистично значимо більші значення показника VLF у дівчаток з ГПТГ, ніж в групах з ЕУТГ і ГРТГ, згідно з фізіологічною інтерпретацією показників КІГ (Баевский Р.М., 2004), вказують на активацію у дівчаток з ГПТГ центрів енергетичного і метаболічного обміну; 4) статистично значимо більші значення показника ВПР та виражені тенденції до формування більших значень інших показників ВГ, які визначались за методом Баєвського, у дівчаток з ЕУТГ, ніж у дівчаток з ГПТГ, відповідно до фізіологічної інтерпретації зазначених показників (Баевский Р.М., 2004), вказують на незначне посилення симпатикотонічних впливів в групі з ЕУТГ; 5) статистично значимо більші значення показників Мо, HF і тенденція до формування більших значень усіх статистичних показників ВСР у хлопчиків ГПТГ і ЕУТГ вказують на суттєво більш виражену серед них, ніж у дівчаток активність механізмів саморегуляції парасимпатичного відділу ВНС (Коркушко О.В. и др., 2002; Попов В.В., Фрицше Л.Н., 2006; Calkins S.D. et al., 2007; Eller N.H., 2007); 6) статистично значимо більші величини показників АМО та усіх показників ВГ, що визначались за методом Баєвського, у дівчаток з ЕУТГ, ніж у хлопчиків з ЕУТГ вказують на значне посилення у дівчаток із зазначеним типом гемодинаміки симпатотонічних впливів (Баевский Р.М., 2004; Попов В.В., Фрицше Л.Н., 2006; Calkins S.D. et al., 2007; Eller N.H., 2007). У дівчаток з ГПТГ виявлені наступні особливості: 1) найбільша кількість звязків з показниками ВСР встановлена для поздовжніх - 13 (38,2 % від загальної кількості) та охватних розмірів тіла - 10 (29,4 % від загальної кількості); 2) зафіксовано відсутність статистично значимих звязків: між габаритними розмірами тіла та статистичними і спектральними показниками ВСР, показниками ВГ, що визначались за методом Баєвського, поздовжніми розмірами тіла та показниками ВГ за методом Баєвського і спектральними показниками ВСР, поперечними і пер