Зображальна зовнішність апостола. Великий діапазон і значна свобода в іконографічному трактуванні Юди Іскаріота. Вплив європейського мистецтва. Канони іконографії в середньовічному візантійському мистецтві. Трансформації образу в українському малярстві.
Аннотация к работе
ЛЕСІВ, 2014 браз Юди Іскаріота, так як і стилістика українського малярства загалом, формувався на стику двох культур - східної візантійської та захід-ноїєвропейської.Більшранніпамяткизображують Юду в дусі візантійських канонів, натомість в пізніших іконах, починаючи з XVII ст., відчувається вплив європейського мистецтва, зокрема і на трактування постаті Юди. Джотто Ді Бондоне (1267-1337) - «батько» ренесансного живопису, у фресках капелли Скровеньї в Падуї (1305) трактує Юду в дусі візантійського мистецтва - в молодому віці, проте в Джотто Юда Іскаріот вже має коротку бороду. В трактуванні зовнішності Юди, зокрема в іконах «Тайна вечеря», виразно проявляється західний вплив - Юда стає старшим, його зображують в зрілому віці, з довгим темним волоссям, бородою та вусами. Серед збережених сьогодні ікон «Тайна вечеря» з періоду XVII-XVIII ст. не виявлено жодної, де Юда був би потрактований у візантійській традиції - в молодому віці без бороди і вусів. Проте це стосується лише ікон «Тайна вечеря», оскільки в іконах «Страсті» Юда часто й надалі зображувався в молодому віці.