Аспекти укладання та реалізації, поняття, зміст та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів, аналіз можливих проблем, пошук і обґрунтування шляхів їх ліквідації. Правові норми укладання контракту та особливості умов поставки, згідно Інкотермс.
За умовами Віденської конвенції, продавець зобовязаний: · передати покупцю або іншій уповноваженій особі за договором товар і всі документи, що належать до товару, в пункті й у терміни, обумовлені в договорі. Так, відповідно до положень статті 6 цього Закону субєкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Дії, які здійснюються від імені іноземного субєкта зовнішньоекономічної діяльності субєктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного субєкта зовнішньоекономічної діяльності. До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, обєкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться: 1. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.Проте, як завжди підкреслювала МТП, Інкотермс поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, більш того, тільки в деяких, чітко визначених аспектах. В той час, як експортерам і імпортерам необхідно враховувати практичні звязки між різними договорами, необхідними для здійснення міжнародної торгової угоди - де вимагається не тільки договір купівлі-продажу, але й договори перевезення, страхування та фінансування - Інкотермс відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме договору купівлі-продажу. Наведемо лише кілька прикладів: продавець, погодившись на договірні умови CFR або CIF, не може виконати такий договір з використанням іншого виду транспорту, крім водного, оскільки за цими умовами він повинен надати покупцю коносамент чи інший морський транспортний документ, що просто неможливо при використанні інших видів транспорту. "Інкотермс" можуть використовуватися при укладанні договорів купівлі-продажу, які вимагають від продавця транспортування товару будь-яким видом транспорту, а також для договорів, де покупець одержує товар на складі продавця. В Інкотермс-1990 терміни були для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії, відмінні між собою по суті, - починаючи з терміну, згідно якого продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця ("E"-термін - Ex Works); далі йде друга група, в рамках якої продавець зобовязаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ("F"-терміни - FCA, FAS і FOB); далі "С"-терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару (CFR, CIF, CPT і CIP); і, нарешті, "D"-терміни, за яких продавець має нести всі витрати та ризики, необхідні для доставки товару до місця призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP).З метою забезпечення своєчасного та якісного проведення розрахунків за договорами, сторонами яких є субєкти підприємницької діяльності Президентом України був виданий Указ «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають субєкти підприємницької діяльності України», в якому були встановлені відповідні вимоги до зовнішньоекономічних контрактів. На виконання вимог цього Указу, Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України видана постанова від 21 червня 1995 № 444, якою були затверджені «Типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті». Цим документом субєктам підприємницької діяльності України було рекомендовано застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) наступні типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: 3.1 Валютно-цінові застереження Валюта розрахунку (назва валюти) визначена виходячи із співвідношен
План
План
1. Поняття та основні риси зовнішньоекономічного договору (контракту)
1.1 Основні риси зовнішньоекономічного договору (контракту)
1.2 Умови зовнішньоекономічного договору (контракту)
1.3 Проблеми, які виникають у процесі реалізації зовнішньоекономічних контрактів
2. Використання Правил Інкотермс при укладанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
2.1 Мета та сфера застосування Інкотермс
2.2 Загальна характеристика умов Інкотермс-2000 та включення їх у зовнішньоекономічні договори (контракти)
3. Застереження у зовнішньоекономічному договорі
3.1 Антидемпінгові застереження
3.2 Валютно-цінові та товарно-цінові застереження
3.3 Форс-мажор
3.4 Арбітражна оговорка
Висновки
Література контракт Інкотермс правовий зовнішньоекономічний
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
