Сутність, основні види та особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз розвитку зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності країн Східної Європи. Розвиток зовнішньоекономічних відносин України з країнами Східної Європи.
Аннотация к работе
Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім. У ході еволюції зовнішньоекономічні звязки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин, - світове господарство. А країни Східної Європи посідають чільне місце серед них. Тому виникає необхідність у аналізі зовнішньоекономічної діяльності країн Східної Європи в структурі світового господарства. Завданнями роботи є: · визначити сутність та основні види зовнішньоекономічної діяльності;Включення національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення. · юридичні особи, зареєстровані і які мають постійне місцезнаходження на території країни (підприємства, організації та обєднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні обєднання, організації та ін.), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних субєктів господарської діяльності; · обєднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами країни, але які мають постійне місцезнаходження на території країни і яким цивільно-правовими законами країни не заборонено здійснювати господарську діяльність; · структурні одиниці іноземних субєктів господарської діяльності які не є юридичними особами згідно з законами країни (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території країни; · країна в особі и владних органів, місцеві органи влади й управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території країни, діють як юридичні особи.[1]У всіх країнах, де сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є обєктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та субєктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму.[18] До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать: · забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни; Регулювання такої діяльності здійснюється за допомогою законів, актів тарифного та нетарифного регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що укладаються між субєктами зовнішньоекономічної діяльності.[18] Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою адміністративних та економічних методів (див. рис.Сучасний розвиток зовнішньоекономічних відносин східноєвропейських країн бере початок наприкінці 80 - початку 90-х років, коли ці країни приступили до корінних ринкових реформ національних економік. Зміна моделі соціально-економічного розвитку, істотне перетворення відносин власності, рішучий поворот до формування ринкових основ народних господарств зумовили кардинальну трансформацію зовнішньоекономічної політики країн регіону. Демонополізація зовнішньоекономічної діяльності створює принципово нові можливості для виробників у виборі партнерів, форм, заходів і сфер зовнішньоекономічного співробітництва, головним критерієм якого стає економічна ефективність, співвідношення доходів та затрат виробників і споживачів матеріальних благ та послуг. Тому можна зробити висновок, що країни цього регіону більше імпортують товарів аніж експортують. Питома частка країн Східної Європи в світовому експорті товарів складає 20%, що вказує на значний вклад країн цього регіону в світову торгівлю та необхідність подальшого успішного розвитку зовнішньоторговельних відносин країнами Східної Європи та світу.В умовах фінансової глобалізації інвестиційні ресурси переміщуються у відповідності з принципом господарської доцільності і концентруються в регіонах, де можна досягти найбільшої ефективності. Основною тенденцією розвитку ринку ПІІ є підвищення частки розвинутих країн і зниження часки країн, що розвиваються. Так, у сфері імпорту інвестицій близько 73% припадає на промислово розвинуті країни, понад 24% - на, країни, що розвиваються, і менше 3% - на країни Центральної і Східної Європи (див. додаток Б). У сфері експорту інвестицій розвинуті краї
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності країни
1.1 Сутність та основні види зовнішньоекономічної діяльності
1.2 Особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Розділ 2. Особливості зовнішньоекономічної діяльності країн Східної Європи
2.1 Аналіз розвитку зовнішньої торгівлі країн Східної Європи
2.2 Аналіз розвитку інвестиційної діяльності країн Східної Європи
Розділ 3. Зовнішньоекономічні відносини України з країнами Східної Європи
3.1 Тенденції розвитку зовнішньоекономічних відносин України з країнами Східної Європи