Особливості змісту технології фізичного виховання дітей - Реферат

Вдалий добір макроігор є передумовою того, що заняття з фізичної культури будуть захопливими для дітей, матимуть очікуваний ефект. Педагог може розіграти зі своїми вихованцями будь-яку тему, казку, ситуацію, дотримуючись при цьому формул природного рухового розвитку дітей. У процесі рухово-ігрової діяльності можна ознайомити дітей із найрізноманітнішими професіями, їх специфікою, професійними термінами, особливостями рухового режиму, що забезпечує ефект професійної орієнтації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Характеризуючи споріднені поняття (заняття - спектакль, педагог - режисер, конспект заняття - сценарій, зал - сцена, діти - актори, вправи - ролі та ін.), він доводив, що на заняттях з дітьми гра повинна бути не винятком, не фрагментом, а його фундаментом. Кожне заняття має творитися як спектакль фізичного виховання, а педагог - домагатися, щоб у дітей було якомога більше улюблених занять-спектаклів.

1. Вільний план заняття.

2. Набір карток (на зразок бібліографічних) із вправами та іграми.

3. Рисунки вправ з їх назвами.

4. Вірші до занять (часто власні).

5. Різноманітні комбіновані варіанти (план заняття з набором карток до нього, вірші з рисунками вправ та ін.).

6. Індивідуальні педагогічні знахідки.

Фізичне виховання дітей неповинно зводитися лише до мускульної діяльності, як це традиційно культивується у практиці дошкільних і шкільних закладів. Рухова активність у фізичному вихованні є сприятливою основою для інших видів навчально-виховної роботи. Суть, значення, завдання кожного фізкультурного заняття, на думку М. Єфименка, промовисто виражає девіз «Через рух і гру - до кращого життя!». Рухово-ігрова діяльність сприяє засвоєнню дітьми знань про навколишній світ, його закони, особливості.

Фізкультурне заняття, крім традиційних, розвязує різноманітні супутні завдання: фізичний виховання єфименко

1. Формування через рухи просторових, часових і енергетичних уявлень: довгий - короткий (довше - коротше); малий - великий (менше - більше); вузький - широкий (вужчий - ширший); дальній - ближній (далі - ближче); верхній - нижній (вище - нижче); лівий - правий (лівіше - правіше); багато - мало (більше - менше); сильний - слабкий (сильніше - слабше) тощо.

2. Вивчення у процесі рухової активності фізичних властивостей, фактури матеріалів і предметів: важкий - легкий, гладкий - шершавий, еластичний - крихкий, холодний - гарячий, мокрий - сухий і т. д.

3. Ознайомлення в процесі фізичного виховання з призначенням різних типів предметів (обладнання) і формування на цій основі елементів предметної логіки (для чого та як застосовується певний предмет).

4. Уточнення, розширення й активізація дієслівного словника дітей: ловити, кидати, котити, висіти, перехоплювати руками, розгойдуватися, підніматись, опускатися, лазити, нахилятися, зістрибувати (з використанням гімнастичної лави) та ін.

5. Розвиток через вправи, ігри та естафети математичних уявлень, а також уваги, логіки, памяті, спостережливості.

6. Виховання в дітей таких особистісних якостей, як чесність, сміливість, співчуття, наполегливість, справедливість, скромність, цілеспрямованість.

7. Формування у процесі рухової діяльності жіночості, мякості, охайності (у дівчаток), мужності, лідерства, джентльменства (у хлопчиків); уміння дотримуватися правил ґречності у взаєминах із ровесниками, педагогом, старшими; пробудження у дітей почуття прекрасного, гармонії (у діях, мові, музиці, природі тощо).

8. Корекція емоційного стану дітей: створення мотивації до неї, формування і закріплення позитивних емоцій, вироблення правильних емоційних реакцій на конкретні рухові (ігрові) ситуації.

Технологія М. Єфименка є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. Він вірить у невичерпні можливості принципово нової системи фізичного виховання, яка, на його думку, вже у найближче десятиліття стане основою «комплексної педагогіки життя».

Размещено на .ru