Особливості змін стану здоров’я підлітків з радіаційно-контамінованих районів Полісся та обґрунтування профілактичних і реабілітаційних заходів - Автореферат

Особливостями негативних змін здоровя в сучасних умовах є стрімке зниження показників фізичного розвитку, збільшення числа хронічних, соціально значимих захворювань, психічних відхилень і пограничних станів, порушень в репродуктивній системі, підвищення числа підлітків, які відносяться до груп високого медико-соціального ризику (Лукянова О.М., 1996; Пономаренко В.М. та співавт., 1997; Сорокман Т.В.,1998). Намітилась стійка тенденція до збільшення числа дітей з низькою масою тіла (Антипкін Ю.Г. та співавт., 1994; Баранов А.А., Щеплягина Л.А., 2000) Потребують серйозного аналізу негативні тенденції фізичного розвитку дітей та підлітків в районах з високим рівнем промислового забруднення і йодного дефіциту в біосфері (Сорокман Т.В., Набухотний Т.К., Пішак В.П., 1998; Пономаренко В.М., Нагорная А.М., Щербатий А.И., Поліщук В.Н., 1996). Так, 30-70% дітей та підлітків, які знаходяться на обліку в міліції, інспекціях і комісіях в справах неповнолітніх, це діти і підлітки з неврозами, психопатіями, аномаліями особистості, психопатоподібними станами (Морозов А.М., Крыжановская Л.А., 1998; Напреенко А.К., Логановский К.Н., 1995). Не дивлячись на значну кількість робіт, присвячених вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм дитини, питання визначення обєктивних критеріїв стану здоровя підлітків Українського Полісся, особливістю якого є поєднання радіонуклідного забруднення територій з природним дефіцитом йоду, та удосконалення системи реабілітації порушень їх здоровя залишаються актуальними і потребують подальшого вивчення. Підвищення ефективності сучасної системи профілактики і реабілітації здоровя дітей та підлітків, які постійно мешкають в радіаційно - контрольованих районах Українського Полісся, на основі оцінки стану їх здоровя та удосконалення системи моніторингу здоровя та донозологічного скринінгу.В розробку взято 3520 карток індивідуального розвитку підлітків віком 15-18 років, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області. Обстежено підлітків 3-ї групи спостереження, які мешкають в районах з підвищеним рівнем радіаційного забруднення (1-40Кі/км2) (основна група), і 250 мешканців “чистих” районів Житомирської та Вінницької областей (група порівняння). Оскільки одним із інтегральних параметрів біологічної зрілості систем організму є сомато-статевий розвиток, який детермінує як показник захворюваності, так і здоровя, нами проведено порівняльний аналіз показників сомато-статевого розвитку підлітків різних вікових груп, які постійно мешкають на забруднених територіях, з підлітками того ж віку - мешканцями “чистих” районів. У 15-річних юнаків основної групи виявлено вірогідне прискорення статевого розвитку порівняно з підлітками цього ж віку - мешканців “чистих” районів. Таким чином, фізичний і статевий розвиток підлітків, які постійно мешкають в районах з радіаційним забрудненням на протязі 10-12 років, в цілому не відрізняються від такого у підлітків - мешканців “чистих” районів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - оцінка стану здоровя дітей та підлітків, які постійно мешкають в радіаційно-контрольованих районах Українського Полісся, удосконалення програми моніторингу їх здоровя та донозологічного скринінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоровя цього контингенту. Радіометричний скринінг підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчить про наявність інкорпорованого радіоцезію в організмі у 93,8% випадків. Серед підлітків, які постійно мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, загальна захворюваність перевищує таку у підлітків “чистих” районів; провідне місце в її структурі займають хвороби органів дихання, ендокринної системи та функціональні розлади вегетативної нервової системи. Стан сомато-статевого розвитку мешканців контамінованих радіонуклідами територій суттєво не відрізняється від такого у підлітків, які постійно мешкають в “чистих” районах. Вегетативні дисфункції у підлітків, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, зустрічаються частіше, ніж у мешканців “чистих” районів, що повязано з рівнем радіаційного забруднення навколишнього середовища і внутрішнього випромінення та частотою уражень щитовидної залози у даного контингенту.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - оцінка стану здоровя дітей та підлітків, які постійно мешкають в радіаційно-контрольованих районах Українського Полісся, удосконалення програми моніторингу їх здоровя та донозологічного скринінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоровя цього контингенту.

1. Радіометричний скринінг підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчить про наявність інкорпорованого радіоцезію в організмі у 93,8% випадків.

2. Серед підлітків, які постійно мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, загальна захворюваність перевищує таку у підлітків “чистих” районів; провідне місце в її структурі займають хвороби органів дихання, ендокринної системи та функціональні розлади вегетативної нервової системи. Встановлена висока частота неврозоподібних станів (14,5%).

3. Стан сомато-статевого розвитку мешканців контамінованих радіонуклідами територій суттєво не відрізняється від такого у підлітків, які постійно мешкають в “чистих” районах. Тільки у 15-річних юнаків спостерігається вірогідне збільшення зросту та прискорення статевого дозрівання, що розцінюються як прояви гормезису.

4. Частота уражень щитовидної залози у підлітків залежить від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, віку, статі, та рівня внутрішнього випромінення і складає 35,6%. Серед них - дифузний зоб, кісти, аутоімунний тиреоїдит та вузлики.

5. Показники периферичної крові у переважної більшості мешканців забруднених радіонуклідами територій через 13-14 років після аварії на ЧАЕС практично не відрізняються від таких у підлітків, які мешкають в “чистих” районах. Разом з тим, у 15-річних підлітків виявлені більш високі показники червоної крові, що розцінюється як прояви гормезису.

6. Вегетативні дисфункції у підлітків, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, зустрічаються частіше, ніж у мешканців “чистих” районів, що повязано з рівнем радіаційного забруднення навколишнього середовища і внутрішнього випромінення та частотою уражень щитовидної залози у даного контингенту.

7. Серед клінічних форм вегетативних дисфункцій у підлітків найбільш розповсюджені: вегето-судинна (45,7%)), нейроциркуляторна (26,3%), вегето-вісцеральна (19,7%) та пароксизмальна вегетативна недостатність (8,3%), які характеризуються стійкістю клінічного перебігу та різноманітністю клінічних “масок”.

8. Запропонована і удосконалена система диспансерного нагляду підлітків із наявністю радіоцезію в організмі та комплекс профілактично-оздоровчих заходів, який включає психологічний моніторинг з подальшою психологічною реабілітацією, що дозволяє знизити рівень активності інкорпорованого радіоцезію на 93,4% і значно покращити стан здоровя та самопочуття дітей.

Практичні рекомендації

Для попередження накопичення радіонуклідів та негативної дії малих доз іонізуючого випромінення в організмі підлітків показана організація діючого контролю продуктів харчування, постійного моніторингу стану їх здоровя з обовязковим залученням психолога та лікарів різних спеціальностей. Висока частота інкорпорації радіонуклідів цезію в організмі підлітків (93,8%) - мешканців забруднених районів обумовлює необхідність проведення у них систематичного радіометричного моніторингу не менше 2 разів на рік та при необхідності - забезпечення диференційованих профілактично-оздоровчих заходів.

З метою визначення ранніх порушень стану репродуктивного здоровя підлітків необхідно проводити гормонометричні дослідження, а для дівчат - ультразвукове сканування внутрішніх статевих органів.

Необхідно особливу увагу приділити підліткам, які народилися після червня 1985 року до липня 1986 року. Крім щорічного дворазового сканування щитовидної залози їм слід визначати функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи.

Враховуючи, що вегетативні дисфункції у підлітків характеризуються великою кількістю клінічних “масок”, що обумовлює часте звернення їх до різних спеціалістів з подальшим неадекватним лікуванням, з метою систематизації діагнозу і термінології, а також лікування, слід визначити клінічну форму хвороби, особливості вегетативного гомеостазу з подальшою своєчасною корекцією лікувально-профілактичних заходів.

Підліткам груп радіаційного ризику з вираженими проявами психосоціальної дизадаптації необхідно проводити психологічне тестування з подальшим наглядом психолога та своєчасну корекцію психічних розладів.

1. Права людини в системі взаємовідносин “Лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві: Навчальний посібник. К.: Медицина України, 2000. Випуск 1. 267 с. (співавт.: Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк, Ю.М.Скалецький). Збір матеріалу, підготовка до публікації.

2. Стан здоровя підлітків Українського Полісся // Буковинський медичний вісник. 2001. №1. С. 197-197.

3. Віддалені наслідки внутрішньоутробного опромінення щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 4. С. 45-47 (співавт. Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк). Збір та обробка матеріалу, підготовка до друку.

4. Особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у підлітків Українського Полісся // Український медичний часопис. 2001. № V-VI. C. 66-69.

5. Сомато-статевий розвиток підлітків Українського Полісся // Лікарська справа. 2001. №2. С. 28-33.

6. Епідеміологічна характеристика підлітків за рівнем активності інкорпорованого радіоцезію // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. 2000. Випуск VI. С. 214-219. (співавт. Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк). Збір матеріалу, підготовка до друку.Роль серотоніну в генезі вегетативних дисфункцій у “трудних підлітків”//Матеріали міжнародного конгресу педіатрів “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. Київ, 2001. С. 111(співат.Т.К. Набухотний, Г.П.Мосієнко, Т.М.Мазур). Збір матеріалу, аналіз отриманих результатів та підготовка до друку.