Обґрунтування дослідницької спрямованості соціології катастроф. Аналіз специфіки життєвих орієнтацій ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Характеристика методологічних засад ряду об"єктивних та суб"єктивних факторів формування та деформації даних орієнтації.
Аннотация к работе
Особливу спільноту утворили люди, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії і яких прийнято називати ліквідаторами. Згідно з офіційними даними станом на 1.01.2001 р., в Україні проживало 377 тис. ліквідаторів. Йдеться про не адаптаційні й адаптаційні процеси, про реакцію населення загалом та окремих соціальних груп на саму аварію та зміни у соціальному житті, зумовлені катастрофою. Особливої актуальності ця проблема набула для ліквідаторів. Утворення сталої специфічної соціальної групи ліквідаторів вимагає визначення критеріїв виокремлення їх із загального соціального оточення, зокрема особливостей життєвих орієнтацій, зумовлених “чорнобильським фактором”, це має самостійне наукове значення як методологічна проблема, а також науково-прикладне значення для соціальної політики української держави.У вступі викладено актуальність теми дослідження, звязок роботи з науковими програмами, формулюється мета та завдання, викладаються наукова новизна та практична значимість отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію та публікації.Розглядаються існуючі підходи до розкриття основних внутрішніх регуляторів спрямованості соціальної діяльності особистості як: - “установок” (Д. Вершину диспозицій займають загальна спрямованість інтересів та система ціннісних орієнтацій, які визначаються як життєві орієнтації. Другий напрям характеризується системним підходом у визначенні життєвих орієнтацій з обовязковим включенням ціннісного компонента. Поняття життєвих орієнтацій постає як родове щодо складових вищих рівнів диспозиційних утворень, які забезпечують орієнтування у життєвому просторі як системі суспільних відносин та структур, засвоєних та включених у життєвий процес особистості. оцінка особистісних втрат, ступінь співвіднесення хвороб дітей з наслідками аварії, готовність взяти участь у ліквідації наслідків лиха, подібного до Чорнобиля, ставлення до атомної енергетики, ставлення до найвагоміших сфер життєдіяльності та найзагальніших аспектів життєвої ситуації: оцінка власного життя, перспективні очікування, ставлення до: роботи, освіти, сімї, дітей, природного середовища, екологічної ситуації, безпеки життєдіяльності, житлових умов, стану здоровя, побуту, добробуту, ставлення до безпосередніх соціальних умов та проявів життєдіяльності особистості: самоідентифікація - оцінка власного місця у постчорнобильському соціальному середовищі; оцінка ставлення суспільства.Станом на 1.01.2001 р. в Україні проживає 377 тис. ліквідаторів. Залежно від професійного статусу, способу залучення, впевненості в знаннях щодо діяльності в радіоактивних умовах, орієнтацій на вид стимулювання фіксуються відмінності психоемоційного стану ліквідаторів. Визначаючи соціальну групу як обєднання людей за певною, соціально значимою ознакою, доходимо висновку, що аварія на ЧАЕС створила специфічну, зовнішньо утворену, соціальну групу ліквідаторів. Попри це для ліквідаторів аварія - більш вагомий фактор (помітний вплив аварії визнають 64% ліквідаторів та 36% осіб контрольної групи (1995 р.)). При визначенні першочергових наслідків ліквідатори вказують на здоровя (74%), контрольна група - на ставлення до екологічних проблем (47%*) (1995 р.).