Основні форми землеволодіння, які існували у Кримському ханстві. Сутність таких форм земельної власності, як кагалик, бейлік, мевкуфе. Характеристика селянського общинного землеволодіння - джемаату, яке виникло від впливом релігійних норм шаріату.
Аннотация к работе
Під впливом норм шаріату в Криму зявляються такі форми землеволодіння, як мюлек (повна власність), міріє (державна власність), мевкуфе (святі, недоторканні землі), метруке (землі, що можуть знаходитися у спільній власності), мевать (пусті, необроблені землі) [2, с. Для цього хани використовували практику надання переселенцям ярликів на володіння землею та звільнення їх від податків. Через те, що у Кримському ханстві не існувало чіткого розмежування між приватним і державним правом, до цієї групи землеволодінь відносили не тільки коронні землі, а й наділи, які перебували в безпосередній власності ханів або будь-кого з членів їх родин. Подібна роздача землі мала і певне релігійне значення: ханам належало право наділяти підлеглих землею згідно з нормами шаріату. Саме існування таких земель надавало ханам можливість фактично реалізувати своє право верховного володіння або, користуючись термінологією шаріату, право іктаа темлик (право повної власності) чи іктаа істіглоль (право надання землі в тимчасове користування).