Визначення та характеристика специфічних особливостей вивчення історії в школі, що допомагає учням виробити правильний підхід до аналізу історичних явищ минулого і сучасного. Дослідження й розгляд основних проблем засвоєння понять на уроках історії.
Аннотация к работе
Наукові записки внаслідок чого відбувається наукова дискусія про час та шляхи уведення понять у зміст освіти (індуктивний чи дедуктивний), розробляються загальні рекомендації щодо процесу формування історичних понять (Г.Залеський, О.Мішулін, Н.Андрієвська,В.Бернадський,М.Зіновєв). Аналіз методичних публікацій дозволив виділити такі характерні риси цього періоду: 1)простежується тенденція до перенесення пояснення загальних понятьі законів“униз”, тобтоуведення їхякомогараніше; 2)здійснюються спроби розробити систему задач до історичних курсів з метою підвищення усвідомленостізнань,умінняїхзастосовувати(Н.Дайрі,І.Лернер);3) зявляються перші методичні напрацювання з проблеми засвоєння понять на теоретичному рівніузагальнення(І.Лернер);4)домінуютьметодичнірекомендації,щосприяють утворенню емпіричних узагальнень; 5)у методичних рекомендаціях превалює індуктивний шлях формування понять, хоча наголошується на необхідності використання дедуктивногоспособуустаршійланці; 6)підґрунтямдля утворення понять визнаються історичні уявлення, на базі яких шляхом порівняння утворюютьсяпоняття;7)нечіткістьмеханізмуформуванняісторичнихпонять[6]. У цей період учені починають досліджувати основи формування в учнів понять “демократія”, “демократичний” (В.Ландсман), “українська державність” (В.Комаров), “нація” (І.Мішина), “ринок” (А.Мільман), тобто понять, повязаних із процесом становлення української державності та загальнолюдськими цінностями. Сучасна методична наука пропонує наступні умови формування понять: наявність базових знань, їх взаємозвязок; систематизація та узагальнення фактів; необхідність ранньоговведення термінуі ознак понять;розкриття поняття неізольовано, а відбувається у звязку з іншими поняттями; постійнеоперування поняттями; пояснення складнихпонять наспеціальнихузагальненихуроках[1; 3; 5].
Список литературы
1. БАХАНОВК.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі : дидактичний словник-довідник/К.О.Баханов.-Запоріжжя:Просвіта,2002.-106с.
2. БАХАНОВК.О. Методичний посібник з історії України : 7 кл. Традиції та інноваціївнавчанніісторіївшколі/К.О.Баханов.-К.:Генеза,2001.-294с.
3. Головкина Э. Ф. Вопросы преемственности при формировании понятий на уроках истории в IV-VIII классах : кн. для учителя : из опыта работы / Э. Ф. Головкина. - М. : Просвещение, 1985. - 208 с.
4. Демиденко В. К. Навчання і виховання, розвиток учнів / В. К. Демиденко. - Бердянськ, 2002. - 156 с.
5. Демиденко В. К. Психологічні основи засвоєння історії учнями / В. К. Демиденко. - К. : Радянська школа, 1970. - 127 с.
6. Терно С. О. Формування історичних понять учнів 9-го класу загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец.13.00.02 “Теорія і методика навчання історії” / С. О. Терно. - К., 2003. - 15 с.
УДК 378.147:373.5:004
Д. Я. Вертипорох, асистент
(Бердянський державний педагогічний університет)
ВИКTRIALАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ
Постановка проблеми. В умовах демократизації життя, радикальних змін у його економічній, соціальній і політичній сферах сучасне суспільство потребує освіченого громадянина, здатного до постійного самовдосконалення тасаморозвитку. Виховатитакуособистість,сформуватиїї, підготувати