Особливості застосування традиційної та комп’ютерної діагностики у медико-психологічних дослідженнях - Автореферат

Питання компютеризації є нагальним і у сучасній психології, і ефективність використання компютера в психодіагностичних дослідженнях обговорюється у багатьох вітчизняних та зарубіжних роботах (Л.Ф. Компютерні методики приходять на зміну бланковим тестам і опитувальникам у медико-психологічних дослідженнях, допомагають в постановці психологічного діагнозу, сприяють адекватній побудові програм ефективної психологічної допомоги та соціальної реабілітації соматичних хворих. Таким чином, застосування у клінічній практиці різноманітних опитувальників та анкет, у тому числі компютерних методик, допомагає психологові вірно планувати та проводити психокорекційну роботу з пацієнтом. До останнього часу у вітчизняній літературі накреслені лише узагальнені підходи, що торкаються доцільності використання компютера в психологічній діагностиці та клінічній практиці, дискутуються переваги та обмеження компютерного методу у порівнянні з бланковим (Е.В. Недостатність теоретичної та практичної розробки питання сумісності компютерного та бланкового тестування, що особливо помітна у вітчизняній психології, обґрунтовує актуальність та пояснює необхідність спеціального поглибленого дослідження співставимості основних психодіагностичних характеристик компютерних та бланкових методик, що мають широке застосування у медико-психологічних дослідженнях.В першій главі "Основні напрямки розвитку компютерного тестування" розглядаються різновиди компютерних форм тестування, які набули широкого розповсюдження в останні десятиріччя у різних галузях психології, історія розвитку компютерної психологічної діагностики, переваги та недоліки компютерного методу представлення психодіагностичних методик, подається огляд деяких актуальних напрямків сучасного компютерного тестування. Аналіз численних джерел дозволяє умовно поділити історію компютерної психодіагностики на три етапи, які характеризуються ускладненням завдань тестування та поширенням їх кола: від фіксації сенсомоторних реакцій та представлення стимулів до автоматизації процедур обробки діагностичної інформації та створення автоматизованих тестових методів, що працюють в режимі діалогової експериментальної процедури, що дозволяє змінювати саму стратегію дослідження в залежності від попередніх результатів. Проблема співпадіння результатів компютерних та бланкових форм презентації психодіагностичних методик розглядається у другій главі "Проблеми еквівалентності компютерних та бланкових психодіагностичних методик". Підсумовуючи досвід досліджень з компютерного тестування, який накопичено у Німеччині, Jager (1990) дістається висновку, що "єдиної, ретельно розробленої теорії, котра регулювала б всі аспекти використання компютера в психології, до цього часу не існує". Особливу увагу приділено характеристиці мотивації піддослідних, особливості темпових характеристик при роботі з бланком та компютером, особливостям очевидної валідності тесту в обох варіантах представлення, ставлення до компютерного та бланкового тестування з боку різних контингентів піддослідних.Компютерне тестування використовується у сучасних медико-психологічних дослідженнях як напрямок, повязаний з особливим способом отримання психодіагностичної інформації, моделювання діагностичного обстеження, обробки та інтерпретації даних. Вони можуть бути пояснені відсутністю достатніх навичок роботи з компютером, обмеженістю можливостей самостійно працювати з програмою, страх помилки, що стають провідними факторами формування компютерної стривоженості. Більш стабільні показники ретестової надійності притаманні бланковій формі опитувальника: коефіцієнт ретестової надійності при компютерному представленні склав r=0,46, а при бланковому тестуванні r=0,73. Найвірогідніше, така різниця повязана з особливостями компютерного тестування, які визначаються різною субєктивною легкістю та навичками роботи з компютером у піддослідних. Ретестова надійність окремих шкал опитувальника при компютерному тестуванні виявляється недостатньою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Компютерне тестування використовується у сучасних медико-психологічних дослідженнях як напрямок, повязаний з особливим способом отримання психодіагностичної інформації, моделювання діагностичного обстеження, обробки та інтерпретації даних. Розповсюдження компютерного психодіагностичного обстеження у клінічній практиці повязане з оптимізацією технічного аналізу даних та їх інтерпретації, підвищення рівня обєктивності обстеження, розширення можливостей моделювання умов діяльності піддослідного.

При порівнянні результатів компютерної та бланкової версій опитувальника MMPI визначені достовірні розбіжності у середніх показниках. Найбільш значні розбіжності виявлені у результатах шкал F, D, Hs Hy, Mf, Pa, Pt. Такі розбіжності існували в усіх групах соматичних хворих. Вони можуть бути пояснені відсутністю достатніх навичок роботи з компютером, обмеженістю можливостей самостійно працювати з програмою, страх помилки, що стають провідними факторами формування компютерної стривоженості.

Більш стабільні показники ретестової надійності притаманні бланковій формі опитувальника: коефіцієнт ретестової надійності при компютерному представленні склав r=0,46, а при бланковому тестуванні r=0,73. Найвірогідніше, така різниця повязана з особливостями компютерного тестування, які визначаються різною субєктивною легкістю та навичками роботи з компютером у піддослідних. Ретестова надійність окремих шкал опитувальника при компютерному тестуванні виявляється недостатньою. Близько третини шкал мають показник r = 0,19-0,32.

Встановлено неспівпадання показників критеріальної та очевидної валідності компютерної та бланкової версій опитувальника MMPI. Більш значна очевидна валідність характерна для компютерної версії опитувальника. Компютерна та бланкова версія значно відрізняються за профілями даних, які є характерними для нозологічних груп, що змінює критеріальну валідність тесту. Такі розбіжності зафіксовані для усіх груп соматичних хворих.

Ставлення до компютерного тестування піддослідних значно диференціюється: 56,4 % респондентів демонструє позитивне ставлення до обстеження; 30 % піддослідних сприймають ситуацію компютерного тестування як незрозумілу, таку, що тривожить та викликає занепокоєння чи роздратування. Для всіх груп хворих соматичними захворюваннями процедура обстеження у компютерній версії виявилася обтяжуючою та викликала втому. Найбільш негативне ставлення до компютерної методики було зафіксоване в групі хворих на ревматоїдний артрит, що повязане з психологічними особливостями даної нозологічної групи.

Дисперсія шкальних оцінок при компютерному тестуванні більш значна, ніж при бланковому. Ця тенденція є більш яскравою у випадку обстеження хворих на соматичні розлади, ніж у контрольній групі практично здорових, що дозволяє створити практичні рекомендації щодо особливостей використання компютерних методик в медико-психологічних дослідженнях.

1. Особливості використання компютерних версій опитувальників особистості // Вісник Київського університету. Серія: соціологія, психологія, педагогіка. - Вип. 6. - 1998. - с. 54-56.

2. Компьютерное тестирование // Журнал практикующего психолога. - Выпуск 3. - 1997. - с. 65-93. (соавт. С. М. Морозов).

3. Надійність та валідність компютерних версій опитувальників особистості // Вісник Київського університету. Серія: соціологія, психологія, педагогіка. Вип.2. - 1996. - с. 68-75. (співавт. С.М. Морозов).

4. Методологічні та методичні проблеми тестування // Проблеми розвитку освіти на бакалаврському етапі в світлі вимог ринкової економіки. Тези доповідей науково-методичної конференції 4.02.94. - Київ, Київський державний економічний університет. - 1994. - с. 89 (співавт. В.А. Козаков).