Особливості застосування різних методів оцінки самозапилених ліній кукурудзи за ознаками тривалості вегетаційного періоду та продуктивності - Автореферат

Для отримання скоростиглих гібридів кукурудзи потрібно створити новий вихідний матеріал, що, в свою чергу, потребує вивчення його в конкретних грунтово-кліматичних умовах за комбінаційною здатністю, продуктивністю та іншими важливими господарсько-цінними ознаками, виявлення особливостей проявлення даних ознак у гібридному матеріалі. Важливість вивчення теоретичних аспектів і вдосконалення існуючих практичних методів оцінювання селекційного матеріалу кукурудзи в умовах центрального Лісостепу України обумовлює актуальність виконаної роботи. Дослідження по темі дисертаційної роботи проводили у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету згідно з НТП УААН “Зернові і олійні культури” на 1996 - 2000 рр. за темою: “Створити інтенсивні, імуностійкі сорти люцерни і кормових бобів та ліній кукурудзи з підвищеними адаптивними властивостями” (номер державної реєстрації 0199U003105). Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: I. оцінити вихідний матеріал за тривалістю вегетаційного періоду, продуктивністю, морфологічними та іншими господарсько-цінними ознаками; Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні закономірностей та особливостей формування скоростиглості, продуктивності, інших морфологічних та господарсько-цінних ознак у самозапилених ліній і гібридів кукурудзи, здійснена порівняльна оцінка відомих та новозапропонованих методів визначення тривалості вегетаційного періоду і продуктивності кукурудзи за елементами структури качана, запропоновано селекційний прогноз можливості покращання рослини і методи його здійснення, виділені нові самозапилені лінії з окремими або комплексом цінних ознак та властивостей як вихідний матеріал для селекції ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих гібридів кукурудзи.Проаналізовано принципи створення, поліпшення, оцінювання та ідентифікації інбредних ліній і гібридів кукурудзи.Дослідження проводились протягом 1997 - 2004 рр. на дослідному полі кафедри рослинництва, селекції та насінництва Вінницького державного аграрного університету. За результатами останнього комплексного агрохімічного аналізу (1995 р.), вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі складає 2,4 %. Реакція ґрунтового розчину - РН (сольове) становить 5,8; вміст доступного для рослин азоту (за Корнфілдом) - 8,8 мг, рухомого фосфору й обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 21,2 і 9,2 мг на 100 г ґрунту. За стандарти використовували кращі селекційні лінії робочої колекції для груп стиглості, спираючись на результати попереднього оцінювання селекційних установ України: СМ 4 (ранньостигла), F 2 (середньорання), W 401 (середньостигла), ХЛГ 1363 (середньопізня). Стандартами для врожайності зерна та інших господарсько-цінних ознак у простих гібридів були гібриди вітчизняної селекції, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України в лісостеповій зоні на 1998 - 2000 рр., а саме - Колективний 210 АСВ (ранньостиглий), Колективний 225 МВ (середньоранній) і Дніпровський 337 МВ (середньостиглий).У даному розділі приводяться результати оцінювання вихідного матеріалу кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду “сходи - фізіологічна стиглість зерна” та його етапів; за ознаками, які визначають тривалість вегетаційного періоду (кількість листків на рослині, кількість жилок на листку), а також за висотою рослин, висотою прикріплення продуктивного качана, кутом відхилення качана та листка від стебла; крім того, проведено аналіз елементів структури врожаю та врожайності зерна кукурудзи. Усі аналізовані інбредні лінії згруповано за тривалістю вегетаційного періоду в групи (ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні), а в межах кожної групи виділено кращі за господарсько-цінними ознаками самозапилені лінії з подальшим використанням їх у гібридизації. За тривалістю вегетаційного періоду “сходи - фізіологічна стиглість зерна” виділено самозапилені лінії (МВ 1128; MS 206; ХЛГ 247; ХЛГ 263; ХЛГ 264 ХЛГ 293; ХЛГ 295; ХЛГ 158; ХЛГ 163; ХЛГ 167; ХЛГ 224; ХЛГ 386; ХЛГ 1090; МА 45; ХЛГ 81 ХЛГ 249; ХЛГ 403; ХЛГ 939; ХЛГ 1216; ХЛГ 1343; СО 113; ХЛГ 66; ХЛГ 1339 та ін.), які, порівняно з лініями-стандартами, мали коротший на 1,0 - 10,6 дня вегетаційний період. Для ліній МВ1128, PLS 61, ХЛГ 247, ХЛГ 45, ХЛГ 224, ХЛГ 269, ХЛГ 270, ХЛГ 290, ХЛГ 386 та інших характерним є порівняно стабільне проявлення ознаки тривалості вегетаційного періоду “сходи - фізіологічна стиглість зерна” та його міжфазних періодів. Істотніша різниця між самозапиленими лініями спостерігалася за такими елементами структури врожаю як кількість рядів зерен, зерен у ряду і маса 1000 зерен.За результатами вивчення особливостей проявлення основних господарсько-цінних ознак і визначення коефіцієнтів кореляції між ними встановлено, що коефіцієнти кореляції між тривалістю вегетаційного періоду в цілому та окремими періодами вегетації (“сходи-цвітіння качана”, “цвітіння качана-фізіологічна стиглість зерна”) як у самозапилених ліній, так і в створених на їх основі простих

Основний зміст роботи