Встановлення оціночних ознак при кваліфікації злочинів. Підвищення якості досудового розслідування кримінальних проваджень. Судова регламентація прав та обов’язків учасників правовідносин. Визначення понять "шкода здоров’ю" та "інші тяжкі наслідки".
Аннотация к работе
Проаналізувавши положення Кримінального кодексу України (далі - КК України), можна дійти висновку, що всі ознаки норм закону про кримінальну відповідальність за ступенем їх незмінності і сталості поділяються на постійні та перемінні. До постійних відносяться ознаки, зміст яких залишається незмінним протягом усього часу дії закону про кримінальну відповідальність і суттєво не залежить від конкретних обставин вчинення злочину. Оціночні ознаки відносяться до різновиду перемінних ознак, використання яких, на відміну від постійних, не може базуватися лише на аналізі кримінально-правових норм, а викликає необхідність тлумачення закону про кримінальну відповідальність і підзаконних актів органами внутрішніх справ і судами. Конкретизація оціночних ознак у процесі правої діяльності вимагає систематичного аналізу кримінально-правових норм і практики їх застосування правозастосовними органами, постійного обліку протиріч, які виникають у даній сфері. Таким чином, при конкретизації оціночних ознак у процесі кваліфікації злочинів, структура оцінки повинна включати: субєкт - правозастосовний орган, що здійснює кваліфікацію злочину; предмет - обєкти, що підлягають оцінці, тобто ті фактичні обставини справи, які оцінюються субєктом при конкретизації оціночної ознаки; характер - кінцевий результат оцінки, альтернативна відповідь на запитання, чи містить предмет ознаку складу злочину, виражену оціночним поняттям; підставу - позиція, що схилила субєкт до відповідної оцінки [5, с.Таким чином, можна зробити висновок, що особливості застосування і конкретизації оціночних ознак, закріплених в нормах КК України, при кваліфікації злочинів, ні в якому разі не свідчать про можливість вільного розсуду, довільної оцінки фактів. Дана підстава, крім субєктивного моменту - правосвідомість субєкта, завжди містить і обєктивний - критерій оцінки, тобто певні властивості предмета оцінки, що свідчать про наявність у ньому оціночної ознаки.
Вывод
Таким чином, можна зробити висновок, що особливості застосування і конкретизації оціночних ознак, закріплених в нормах КК України, при кваліфікації злочинів, ні в якому разі не свідчать про можливість вільного розсуду, довільної оцінки фактів. Оцінка, як спосіб конкретизації оціночних ознак має свою підставу. Дана підстава, крім субєктивного моменту - правосвідомість субєкта, завжди містить і обєктивний - критерій оцінки, тобто певні властивості предмета оцінки, що свідчать про наявність у ньому оціночної ознаки. Без пізнання і відображення у процесуальному документі критерію оцінки конкретизація оціночної ознаки в межах кваліфікації злочинів неможлива.
У цьому контексті потрібно звернути увагу на те, що оцінка може бути правильною чи неправильною, а проведена на її основі конкретизація оціночної ознаки, як і кваліфікація злочину в цілому, істиною або хибою. Тому спрямованість на поступове скорочення використання оціночних ознак є закономірною, так як вона звужує оціночну діяльність працівників правозастосовних органів, зводить до мінімуму кількість помилок при кваліфікації, посилює суворість і стабільність гарантій законності.
Підводячи підсумок, потрібно сказати, що при встановленні змісту і обсягу оціночних понять, у тому числі і з однаковою назвою, важко дати однозначне тлумачення, тому що при вчиненні різних злочинів у кожному кримінальному провадженні вони мають встановлюватися з урахуванням конкретних обставин. Але загальні підходи, фактори, які треба враховувати при визначенні цих понять, повинні бути однаковими.
Список литературы
1. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. - Москва: Юрид. лит., 1972. - 352 с.
2. Миренський Б. А. Использование оценочных категорий органами внутренних дел при квалификации преступлений. Ташкент: Ташк. высш. школа МВД СССР, 1979. - 80 с.
3. Касинюк В. І. Оціночні поняття у складах злочинів проти громадської безпеки. Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 25-26 жовт. 2001 р.). - Київ-Харків: Юрінком Інтер, 2002. - С. 177-180.
4. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Свердловск, 1974. - 18 с.
5. Шапченко С. Д. Оціночні ознаки і кваліфікація злочинів // Київський університетський вісник. Сер. Юридичні науки. - Київ, 1985. - Вип. 26. - С. 63-66.
6. Кісілюк Е. М. Встановлення оціночних понять при кваліфікації злочинів. Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 10 черв. 2005 р.). - Львів, 2005. - С. 102106.
7. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. - Харків: Одісей, 2003. - 432 с.
References
1. Kudryavtsev V. N. General theory of qualification of crimes. Moscow: Yurid. Lit., 1972. 352 p.
2. Mirensky B. A. The use of appraisal categories by the bodies of internal affairs when qualifying crimes. Tashkent: Tashkent. higher School of the Ministry of Internal Affairs of the USSR, 1979.80 p.
3. Kasinyuk V. I. Estimation concepts in the composition of crimes against public safety. The new Criminal Code of Ukraine: issues of application and study: materials international. science-practice conf. (Kharkiv, October 25-26, 2001). Kyiv-Kharkiv: Yurinkom Inter, 2002. P. 177-180.
4. Kashanina T. V. Estimation notions in Soviet law: authors abstract. dis ... Candidate lawyer sciences. Sverdlovsk, 1974. 18 p.
5. Shapchenko S. D. Evaluation features and qualifications of crimes. Kyiv University Bulletin. Sir Law Sciences. Kyiv, 1985. Vip. 26. P. 63-66.
6. Kisiliuk E. M. Establishment of appraisal concepts when qualifying crimes. Problems of improving the training of investigators and experts in the context of reforming the law-enforcement system in Ukraine: materials international. science- practice conf. (Lviv, June 10, 2005). Lviv, 2005. P. 102-106.
7. Collection of resolutions of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine in criminal cases. Kharkiv: Odyssey, 2003. 432 p.