Застосування електронної форми договору в Україні та міжнародному законодавстві. Аспекти впровадження у вітчизняне законодавство положень стосовно визнання електронної форми договору, укладеної за допомогою засобів зв’язку, комп’ютеру, мережі Інтернет.
Аннотация к работе
Розглядаючи електронну комерцію як спосіб здійснення підприємницької діяльності, при якому укладання договору та/або виконання угод здійснюється шляхом обміну електронними повідомленнями, видається логічним, що без розгляду питання про форму електронного договору неможливо упорядкувати правовідносини з електронної комерції взагалі. З аналізу цієї норми закону виникає питання: чи відноситься електронна форма договору до письмової форми, або ж електронна форма договору є окремою формою? Так, наприклад, Сахарук Д.В., вважає, що електронна форма є окремою формою правочину. Тому, зважаючи на позицію законодавця щодо розгляду письмової та електронної форми договору в положеннях Цивільного кодексу України, вважаємо, що дійсно договір, укладений за допомогою телетайпу, факсимільного зв’язку та телеграм може відноситися до письмової форми договору, оскільки передбачає додаткове укладення договору в письмовому вигляді та виключає використання електронно-цифрового підпису, що стверджує про той факт, що такий договір не є укладеним в електронній формі. Слід зазначити, що в європейському законодавстві електронна форма договору розглядається як окрема форма договору, під якою мається на увазі використання саме комп’ютеру, мобільного телефону та мережі Інтернет.
Список литературы
1. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 р. № 851-IV (із змінами, внесеними від 03.09.2015 р.) II Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - С.275. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/851-15.
2. Сахарук Д.В. Поняття та види форми правочину І Д.В. Сахарук II Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 12. - С.44-47.
4. Спасибо-Фатєєва І.В. Актуальні питання форми правочинів (теоретико-практичний аспект) II Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №8. - С.32-36.
5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV: за станом на 1 січня 2016 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № № 40-44. - ст.356. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/435-15.
6. Конвенція Організації Обєднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_003
7. Карев Я.А. Электронные документы и сообщения в коммерческом обороте: правовое регулирование I Я.А. Карев. - Москва: Статут, 2006. - 320 с.
8. Розенберг М.Г. Международная купля-продажа товаров: Комментарий к правовому регулированию и практике разрешения споров I М.Г. Розенберг. - 4-е изд., испр. и доп. - Москва: Статут, 2010. - 462 с.
9. Комментарий к статьям Типового закона "Об электронной торговле" ЮНСИТРАЛ. Руководство по принятию // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https: // www.uncitral.org/pdf/russian/texts/electcom/05-89452_Ebook. pdf
10. Draft Common Frame of Reference (DCFR), Full Edition. Vol.1 I Ed. by Christian von Bar and Eric Clive. - Sellier-2009. - 643 p.
11. Цивільний кодекс Французської Республіки // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https: // www.legifrance. gouv. fr/ content/download/1950/13681/version/3/. /Code_22. pdf
12. Клевченкова М.Н. Кодификация договорного права в Европейском Союзе І М.Н. Клевченкова II Законодательство и экономика. - 2012. - №7. - С.53-58.
13. Конвенція Організації Обєднаних Націй про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах від 23.11.2005 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/995_e71.
14. Закон Великобританії "Про електронні комунікації" II [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.legislation.gov. Uk/ukpga/2000/7/contents