Дослідження етимології та змісту поняття "забезпечення правопорядку". Авторське визначення особливостей поняття "забезпечення правопорядку на регіональному рівні". Дослідження сутності правопорядку й особливостей його забезпечення на рівні регіону.
При низкой оригинальности работы "Особливості забезпечення правопорядку на регіональному рівні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зазначено, що система забезпечення правопорядку на регіональному рівні являє собою сукупність визначених на законодавчому рівні стійких елементів, які знаходяться в ієрархічній взаємозалежності. Отмечено, что система обеспечения правопорядка на региональном уровне представляет собой совокупность определенных на законодательном уровне устойчивых элементов, которые находятся в иерархической взаимозависимости. Органи внутрішніх справ як субєкти забезпечення правопорядку в регіоні здійснюють охорону й захист конституційних прав і свобод людини та громадянина - особистісних, соціально-економічних політичних тощо. Звичайно, зацікавлені особи можуть і не реалізовувати абсолютно всі конституційні права й свободи, однак компетентними субєктами повинні бути створені сприятливі умови задля їх реалізації, що в кінцевому результаті й утворює матеріальний зміст правопорядку на регіональному рівні. Так, як зауважує О.Ф.Скакун під час визначення поняття, ознак, змісту та структури правопорядку в своєму підручнику “Теорія держави і права”, зміст правопорядку - це система правових і неправових елементів, властивостей, ознак, процесів, що сприяють встановленню та підтримці правомірної поведінки субєктів, тобто такої поведінки, яка врегульована нормами права та досягла цілей правового регулювання.Отже, на підставі аналізу вищенаведених положень здається можливим дійти висновку, що система забезпечення правопорядку на регіональному рівні являє собою сукупність визначених на законодавчому рівні стійких елементів, які знаходяться в ієрархічній взаємозалежності та взаємообумовлюють один одного, визначають особливості структурної побудови такої системи, і в її рамках утворюють цілісний механізм забезпечення правопорядку в межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці держави з урахуванням її особливостей.
Вывод
Отже, на підставі аналізу вищенаведених положень здається можливим дійти висновку, що система забезпечення правопорядку на регіональному рівні являє собою сукупність визначених на законодавчому рівні стійких елементів, які знаходяться в ієрархічній взаємозалежності та взаємообумовлюють один одного, визначають особливості структурної побудови такої системи, і в її рамках утворюють цілісний механізм забезпечення правопорядку в межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці держави з урахуванням її особливостей. Зазначимо, що особливості системи забезпечення правопорядку на регіональному рівні, як слідує з вищенаведеного визначаються особливостями окремо взятих її елементів, серед яких варто назвати її субєктів, повноваження (сукупність прав та обовязків) таких субєктів, форми та методи забезпечення правопорядку, особливості забезпечення окремих прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Більш того, особливості конкретно взятого регіону (адміністративно-територіальної одиниці) як середовища в якому функціонує система забезпечення правопорядку буде також визначати особливості побудови останньої. У даному випадку мова може йти про специфіку проведення окремих оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій, здійснення заходів із охорони громадського порядку, проведення спеціальних операцій, здійснення профілактики правопорушень тощо.
Список литературы
1. Сучасна правова енциклопедія / О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко, В. С. Ковальський [та ін.]; за заг. ред. О. В. Зайчука ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Юрінком Інтер, 2013. - 408 с.
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : Підручник. Видання 2-е, перероблене і доповнене. - Харків : Еспада, 2009. - 752 с.
3. Философский энциклопедический словарь / Редкол. : С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М. : Сов. энциклопедия, 1989 - 815 с.
4. Философский энциклопедический словарь. - М. : ИНФРА-М, 2012. - 576 с.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СБ) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.] - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.
6. Петрушенко В. Л. Філософський словник: терміни, персоналії, сентеції. - Львів : “Магнолія 2006”, 2011. - 352 с.
7. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учебник / В. Н. Хропанюк - М.: Интерстиль, 2000. - 377 с.
8. Алексеев П. В. Философия : учебник П. В. Алексеев, А. В. Панин - М. : Проспект, 1997. - 568 с.
9. Івчук Ю. Ю. Теоретичні підходи до системи трудового права України в умовах ринкової економіки : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Івчук Юлія Юріївна. - Луганськ, 2004. - 175 с.
Відомості про автора
Прокопенко Олексій Юрійович - кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри тактико-спеціальної підготовки факультету №2 Харківського національного університету внутрішніх справ.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
