Аналіз взаємовідносин командного складу відділів УПА з керівниками структурних ланок ОУН. Інструкція щодо врегулювання внутрішньо-організаційних відносин, субординації між різними підрозділами. Порушення, що часто призводило до конфліктних ситуацій.
Аннотация к работе
Вищими щаблями, на яких встановлювалися практичні відносини, були Воєнна округа УПА (далі - ВО) та Крайовий (до 1945 р. - обласний) провід у структурі ОУН. Командир ВО входив до складу крайового (до 1945 р. - обласного) проводу ОУН із правом голосу. З іншого боку, зважаючи на те, що посади командирів ВО обіймали особи, які не були членами ОУН, крайовий провід ОУН часто міг тільки висловлювати свої побажання щодо проведення бойових акцій, однак права видавати доручення, накази щодо УПА не мав. Коли командир ВО узгоджував ці справи з тереновим провідником, а останній не мав змоги підписати наказ, тоді командир ВО зазначав у документі: “За порозумінням з обл. Командир відділу самостійно керував бойовою одиницею, розвязував питання реорганізації, кадрових ротацій, підвищення стрільців у військових ступенях, заохочення і покарання, проте акції мав узгоджувати з провідником ОУН відповідного терену, який відповідав за політичну ситуацію.