Поняття "педагогічне спілкування". Загальні особливості педагогічної взаємодії. Особистість учня та вчителя. Обґрунтування проблем та недоліків взаємодії вчителя та учня на сучасному уроці іноземної мови та демонстрація ефективних шляхів їх усунення.
Аннотация к работе
Вчитель супроводжує людину упродовж певних років її життя, допомагає зрозуміти та усвідомити споконвічні життєві цінності та знайти і вибрати вірний шлях у житті. Говорячи про вчителя саме іноземної мови, слід зазначити, що саме він обєднує всі ці вищезазначені функції. Викладач іноземної мови не лише навчає учнів та формує в них почуття комунікативної компетенції, а й виховує їх, розвиває в них почуття поваги до культури та традицій країни, мова якої вивчається, заохочує кожного учня до сумісної праці та активної діяльності [2; с.88]. Відповідно до того, чи зможе вчитель викликати у учнів зацікавленість до предмета та бажання вчити мову, буде залежати подальший навчально - виховний процес, і зрештою буде зрозуміло, чи зможе учень стати тим, ким прагне стати та досягти успішності у житті. Людина, володіючи іноземною мовою, почуває неймовірне щастя та насолоду, спілкуючись з іноземцями і усвідомлюючи той факт, що її мова зрозуміла.Вступаючи в стосунки співробітництва, учитель орієнтується не на функції дитини як учня (згідно з яким він повинен виконати вправу, вивчити правила, прочитати текст і т.п.), а на його особистість та перспективи його розвитку. Учитель повинен завжди бути доброзичливим, учень повинен відчувати, що його інтереси - це інтереси вчителя. Учитель повинен мати загально лінгвістичні знання про мову як суспільне явище, про її звязок з мисленням, культурою, про систему на рівні мови, сучасні напрями в лінгвістичній науці та вміти використовувати їх у процесі навчання іноземної мови, володіти знаннями та вміннями з психології та методики, мати належну культурно-естетичну підготовку. Під педагогічним спілкуванням розуміється система взаємодії вчителя і класу, змістом якого є обмін інформацією, здійснення навчально-виховного впливу, організація стосунків, а також "трансляція" вчителем своєї особистості учням і сприймання ним учня. Таким чином, педагогічне спілкування розглядається як динамічний, в основному, дворівневий, багатоплановий соціально-психологічний процес взаємодії між вчителем і учнем (учнями), зміст і форма якого детерміновані специфічними завданнями розвитку, навчання і виховання школярів, предметом і змістом педагогічного процесу загалом, індивідуальними, індивідними, особистісними і субєктними властивостями вчителя і учнів, а також інструментально (засоби і способи спілкування).Успіх навчальної діяльності учнів у вивченні іноземної мови значною мірою залежить від психологічного клімату на уроці. Цьому сприяють дружні стосунки між учнями і вчителем, який підбадьорює учнів похвалою і рідко вдається до двійок, докорів, критики. Наставник має бути здатним до взаємозацікавленого досягнення конкретного кінцевого результату спільної діяльності його з учнями (тобто вивчення іноземної мови). Звідси випливає почуття соціальної справедливості: вчитель повинен суворо дотримуватись правила ставитись однаково до всіх учнів як стосовно їх прав, так і обовязків. Атмосфера співробітництва на уроці, де реалізується принцип справедливості і взаємоповаги, де панує оптимізм і високо цінується почуття колективної честі й індивідуальної гідності, забезпечує формування позитивного ставлення учня до занять в школі, до іноземної мови що вивчається, високої активності у виконанні класних завдань, а також довірливого ставлення учня до людей, що його оточують.У даній науковій роботі ми намагалися детально дослідити педагогічну взаємодію вчителя та учня на сучасному уроці іноземної мови та обґрунтувати її особливості.
Вывод
У даній науковій роботі ми намагалися детально дослідити педагогічну взаємодію вчителя та учня на сучасному уроці іноземної мови та обґрунтувати її особливості.
У першому розділі нами було зясовано теоретичну частину проблеми та обґрунтовано зміст таких основних понять: педагогічна взаємодія (як спільна діяльність вчителя та учня);
педагогічне спілкування (як невідємна "складова" педагогічної взаємодії);
особливості особистості учня та вчителя іноземної мови (як субєктів навчального процесу).
Зміст другого розділу полягає в обґрунтуванні практичних аспектів. У цій частині курсової роботи нами виконано такий обсяг наукової роботи: обґрунтовано аспекти оптимальної психологічної атмосфери на сучасному уроці іноземної мови;
зясовано особливості педагогічної взаємодії та можливі шляхи її удосконалення.
Список литературы
1. Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука - учителю. - М.: Просвещение, 2010. - 224с.
2. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Спр. пособие - Минск, Высшая школа, 1992.- 167с.
3. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. Книга для учителей и классных руководителей. М., « Просвещение», 1976.-235с.
4. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. Для учителя. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение, 2009.- 448 с.
5. Личность школьника в системе коллективных отношений. Ростов - на Дону, 1972.- 156с.
6. Профессиограмма учителя иностранного языка (рекомендации) /