Дослідження параметрів взаємодії заглиблених вдавлюванням та забивкою моделей призматичних паль з піщаним ґрунтом. Аналіз умов моделювання змішаної задачі теорії лінійно-деформівного середовища. Визначення побутового тиску насипного ґрунтового шару.
Аннотация к работе
Структурна перебудова економіки в останні десятиліття привела до переорієнтації значної частини організацій і фірм з типового будівництва на вільних територіях на реконструкцію, підсилення, модернізацію існуючих будинків і споруд, а також на нове будівництво в складних умовах міської забудови зі збереженням історичних і архітектурних памятників, що вимагає прийняття нестандартних рішень, зокрема, використання вдавлених паль. Актуальність теми обумовлена, з одного боку, необхідністю влаштування фундаментів нових обєктів, чи на таких, що відбувається реконструкція, в безпосередній близькості до будинків і споруд, що експлуатуються. З іншого боку, існуюча нормативна і літературна база, впровадження нових ощадних технологій і техніки відстають від змін, що відбулися, у будівництві. Діючі Норми, практично, не ураховують різницю між роботою вдавлених і забивних паль, в них відсутні рекомендації по визначенню взаємного впливу існуючих і щойно влаштованих фундаментів. Мета роботи - визначити особливості роботи вдавлених висячих призматичних паль і взаємний вплив одиночних паль, що знаходяться під дією статичного вертикального стискуючого навантаження, а також розробити відповідні пропозиції по уточненню існуючої методики їхнього розрахунку.Вдавлювання є одним із найбільш надійних, простих і екологічно чистих способів заглиблення паль, що дозволяє виконувати роботи не тільки зовні, але й усередині аварійних будинків, безупинно контролювати опір палі заглибленню і, отже, її несучу здатність. Незадовільна збіжність розрахункових величин несучої здатності вдавлених паль з експериментальними даними пояснюється як недосконалістю діючих нормативних документів, так і тим, що вони не ураховують специфіку роботи паль, заглиблених таким способом. Проведені експериментальні дослідження дозволили виявити вплив основних характеристик піщаного ґрунту на зусилля вдавлювання, енергію заглиблення, розміри зони активного ущільнення, несучу здатність, осідання та інші параметри працездатності одиночних висячих вдавлених і забивних призматичних паль, їхній взаємозвязок; визначити взаємний негативний вплив двох по черзі вдавлених і поряд розташованих паль на їхню несучу здатність і додаткові осідання.
Вывод
призматичний заглиблений деформівний
1. Вдавлювання є одним із найбільш надійних, простих і екологічно чистих способів заглиблення паль, що дозволяє виконувати роботи не тільки зовні, але й усередині аварійних будинків, безупинно контролювати опір палі заглибленню і, отже, її несучу здатність.
2. Незадовільна збіжність розрахункових величин несучої здатності вдавлених паль з експериментальними даними пояснюється як недосконалістю діючих нормативних документів, так і тим, що вони не ураховують специфіку роботи паль, заглиблених таким способом. Найбільші розбіжності зафіксовані для коротких призматичних і циліндричних паль.
3. Проведені експериментальні дослідження дозволили виявити вплив основних характеристик піщаного ґрунту на зусилля вдавлювання, енергію заглиблення, розміри зони активного ущільнення, несучу здатність, осідання та інші параметри працездатності одиночних висячих вдавлених і забивних призматичних паль, їхній взаємозвязок; визначити взаємний негативний вплив двох по черзі вдавлених і поряд розташованих паль на їхню несучу здатність і додаткові осідання.
4. Встановлено залежність додаткового осідання одиночної висячої призматичної палі, обумовленої заглибленням і роботою такої ж сусідньої палі.
5. Введення у формулу (8) СНИП 2.02.03-85 поправочних коефіцієнтів умов роботи ґрунту під нижнім кінцем і по бічній поверхні палі, які більш повно ураховують технологію її заглиблення, а також запропонованих автором коефіцієнтів умов роботи вдавленої палі в ґрунті ?C1, ?C.2 дозволяє значно наблизити результати розрахунку несучої здатності паль до дослідних даних.
6. Рекомендації нормативних документів РСН 357-91, ВСН 16-84, ДБН В.3.1-1-2002, які регламентують роботу вдавлених паль, пропозиції різних дослідників, в тому числі і автора роботи, визначати їхню несучу здатність через граничне зусилля вдавлювання, в цілому, забезпечують задовільну збіжність прогнозу і даних випробувань як коротких, так і довгих висячих паль.
7. Прогноз сідань одиночних висячих вдавлених призматичних паль у піщаних чи близьких до них ґрунтах рекомендується робити за нормативною методикою з використанням запропонованих автором коефіцієнтів KS і ?C,S.
8. Додаткове, неураховане діючими нормативними документами, осідання існуючої навантаженої висячої палі, яке зявляється при вдавлюванні й навантаженні сусідньої такої ж палі, може бути визначене по відомому зміряному чи визначеному розрахунком основному осіданню цієї палі шляхом урахування відстані між ними, характеристик піщаного ґрунту і величини прикладеного до неї навантаження за допомогою коефіцієнтів KS,12 і К?к. від рівня навантаження на неї, відстані між палями, характеристик ґрунту.
2. Карпюк И.А. Некоторые результаты экспериментальных исследований работы моделей вдавленных и забивных призматических свай в песчаных грунтах// Вісник ОДАБА №3. - Одеса: ВМК “Місто майстрів”, 2001. - С.44-50.
3.Карпюк И.А. Взаимное влияние моделей призматических свай в процессе поочередного их вдавливания и нагружения// Вісник ОДАБА №4. - Одеса:ВМК “Місто майстрів”, 2001.-С.283-288.
5. Карпюк И.А., Карпюк В.М., Колесников Л.И., Кубийович Н.И., Карпюк Ф.Р. Результаты экспериментальных исследований напряженно -деформированного состояния песчаных грунтов в процессе их взаимодействия с моделями висячих призматических свай // Вісник ОДАБА №8. - Одеса: ОДАБА, 2002. - С.72-78.