Особливості взаємодії громадської думки та влади в Україні - Автореферат

Зокрема, це повною мірою стосується особливостей становлення громадянського суспільства та формування громадської думки в Україні, що безпосереднім чином позначається на процесі суспільно-політичних перетворень. Умови пострадянських суспільно-політичних трансформацій змушують аналізувати актуальні погляди та підходи щодо політичної влади, публічної політики та змін в системі державного управління, що дістали вираження в сучасних західних концепціях, які стосуються підвищення якості та прозорості управлінських рішень. Актуальність теми зумовлена: 1) зростанням ролі та значення громадської думки на сучасному етапі суспільно-політичного життя, що робить необхідним перетворення опитувань громадської думки на потужний механізм привертання уваги органів держави до висловлювань громадськості; 2) усвідомленням того факту, що врахування громадської думки виявляється необхідним під час прийняття важливих політичних рішень, адже поточні демократичні суспільно-політичні перетворення спонукають до налагодження міцного взаємозвязку між органами влади і широкими верствами громадськості з метою посилення відповідальності й підконтрольності влади, а також прозорості й легітимності її рішень; 3) тим, що досить актуальною на сьогодні залишається проблема залучення широких верств громадськості до процесу підготовки та прийняття політичних рішень через такі заходи як участь у виборах, підготовка експертних висновків та оцінок, діяльність громадських організацій, опитування громадської думки та ін. Розвиток комунікаційних мереж в сучасному світі набуває надзвичайно великих масштабів і, в свою чергу, стає найпотужнішим та найвпливовішим засобом формування громадської думки. А тому існує потреба в ретельному аналізі впливу ЗМІ на громадську думку, а також дослідження методик ЗМІ щодо її опитувань.У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкриваються мета і завдання, обєкт, предмет дисертаційної роботи, її методологічні засади, визначається наукова новизна дослідження, відображається теоретичне та практичне значення та форми апробації її результатів. Проте більшість виявів влади впливає на володіння цією владою. Враховуючи зазначені особливості окреслених концепцій влади, визначається загальне розуміння владних відносин, а саме: влада - це здатність субєкта забезпечити підпорядкування обєкта відповідно до своїх намірів. На початку 90-х років XX ст. після розпаду СРСР на нові незалежні держави в Україні зростає інтерес до вивчення проблеми влади, а з ним зростає і кількість робіт українських науковців, які почали досліджувати категорію "влада" з різних аспектів. У підрозділі 1.3 "Державне управління за умов трансформації владних відносин" проводиться аналіз кількох концепцій, автори яких поставили собі за мету розробити та запровадити нові форми державного управління, що були б адекватні новим економічним, соціальним та політичним обставинам, зокрема, зростанню впливу публічної політики, існування розвинених демократичних політичних режимів.Дослідження теоретико-методологічних засад владних відносин та їх взаємозвязок з громадською думкою дало можливість проаналізувати особливості даного механізму в контексті політичної культури та ідеології. Загальною тенденцією у дослідженні владних відносин можна вважати намагання зменшити відмінності між протилежними підходами, враховуючи можливості як інтенційного, так і структурного способів дослідження влади. В цьому контексті особливої ваги набувають дослідження дискурсивних параметрів здійснення влади, її символічної складової, тобто повязаності владних відносин з тими чи іншими уявленнями про світ та суспільний лад, які формують, зміцнюють або, навпаки, руйнують і перетворюють наявні способи здійснення влади. Це викликано тим, що, по-перше, в інформаційному суспільстві виграють організаційно-управлінські системи, які найкращим чином спроможні керувати інформацією. Метою громадських ЗМІ є задоволення культурних потреб людини і суспільства в цілому, створення такого інформаційного поля, при якому вільно формуються різні погляди в суспільстві, трансляція широкого кола просвітницьких програм, спрямованих на розвиток інтелекту, духовності та моральності нації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "Висновках" наведено підсумки дослідження, зроблено узагальнення і сформульовано рекомендації.

Дослідження теоретико-методологічних засад владних відносин та їх взаємозвязок з громадською думкою дало можливість проаналізувати особливості даного механізму в контексті політичної культури та ідеології. Реалізована мета дозволяє зробити основні висновки.

1. Загальною тенденцією у дослідженні владних відносин можна вважати намагання зменшити відмінності між протилежними підходами, враховуючи можливості як інтенційного, так і структурного способів дослідження влади. В цьому контексті особливої ваги набувають дослідження дискурсивних параметрів здійснення влади, її символічної складової, тобто повязаності владних відносин з тими чи іншими уявленнями про світ та суспільний лад, які формують, зміцнюють або, навпаки, руйнують і перетворюють наявні способи здійснення влади.

2. До сучасного державного управління висувається вимога перетворитися на ефективного PR-субєкта. Це викликано тим, що, по-перше, в інформаційному суспільстві виграють організаційно-управлінські системи, які найкращим чином спроможні керувати інформацією. Тут найкращим прикладом виявляються корпоративні оргструктури, які швидко реагують мережею своїх філій на нову інформацію. По-друге, саме поняття "ефективна держава" більше не розглядається з позиції "праве/ліве", тобто з позиції боротьби між соціалістичними та ліберальними поглядами на суспільні процеси. Державний субєкт змушений публічно позиціонувати себе з метою перманентного виправдання, легітимації своїх заходів.

3. Сучасні нормативні уявлення про природу громадської думки передусім виходять із комунікативного бачення соціальних процесів. З цієї точки зору кожної миті у суспільстві взаємодіють різні думки, які у сукупності складають особливе середовище, що в той чи інший спосіб впливає на всіх представників суспільства. Попри те, що громадська думка не відповідає критеріям раціональності, її вплив на соціальні процеси виявляється надзвичайно потужним. Це власне і вимагає досліджувати та брати до уваги результати досліджень громадської думки.

4. Існують принципові особливості процесу формування громадської думки в сучасних демократичних суспільствах. Наявними тенденціями стали: - по-перше, зменшення участі громадян в суспільно-політичному житті демократичних суспільств та у впливі на розробку державної політики;

- по-друге, зростання ролі засобів масової інформації на процес формування громадської думки. Поглиблення соціального поділу, що дістав вираження в останні десятиріччя, позначилося на зростанні розриву між політичними елітами та широкими верствами громадськості. Переважну більшість знання про поточні соціально-політичні проблеми громадяни отримують із ЗМІ, що посилює небезпеку маніпуляції з боку домінантних політичних сил, які мають величезний вплив на засоби масової інформації. З іншого боку, такий висновок досліджень вказує на принципові проблеми, повязані з подальшим розвитком демократії та посиленням демократичної підзвітності влади.

5. Постала необхідність створення громадських ЗМІ, які б розвивали і задовольняли права громадян вільно отримувати інформацію. Метою громадських ЗМІ є задоволення культурних потреб людини і суспільства в цілому, створення такого інформаційного поля, при якому вільно формуються різні погляди в суспільстві, трансляція широкого кола просвітницьких програм, спрямованих на розвиток інтелекту, духовності та моральності нації.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Легеза Я.О. До питання про роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки // Політологічний вісник. - 2005. - Випуск 19. - С. 322-330.

2. Легеза Я.О. Особливості взаємодії громадської думки та влади в Україні // Нова парадигма. - 2007. - Випуск 61. - С. 101-109.

3. Легеза Я.О. Трансформації в суспільно-політичному житті та становлення публічної політики // Нова парадигма. - 2007. - Випуск 62. - С. 136-143.

4. Легеза Я.О. Державне управління за умов трансформації владних відносин // Політологічний вісник. - 2007. - Випуск 24. - С. 212-224.

5. Легеза Я.О. Формування громадської думки в умовах пострадянських суспільно-політичних трансформацій // Стратегічні пріоритети. - 2007. - Випуск 1(2). - С. 65-70.

6. Легеза Я.О. Громадська думка як складова процесу державотворення в Україні // Українська державність: історія і сучасність: ІІІ міжрегіональна наукова конференція. Маріуполь, 24.11. 2006 р. - Маріуполь, 2006. - С. 12-13.

7. Легеза Я.О. Вплив засобів масової інформації на розбудову правової держави // Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні: Міжнародна науково-практична інтернет-конференція. Тернопіль, 25.02.2007 р. - Тернопіль, 2007. - С. 42-45.