Визначення сутності трудової адаптації, її структури і функцій, інформаційний і комунікативний механізми. Вплив засобів масової комунікації на процес трудової адаптації. Розробка моделі соціологічного дослідження впливів ЗМК на процес трудової адаптації.
Аннотация к работе
Радикальні зміни в соціальному житті українського суспільства, перехід до ринкових відносин за умови соціальної кризи утруднюють адаптацію до них населення, що в свою чергу, вимагає ефективної участі в цьому соціальних механізмів адаптації та соціалізації, професійної освіти, трудового виховання, трудових колективів та засобів масової комунікації. В той же час ЗМК, як один із найвпливовіших механізмів адаптації ЗМК та соціалізації не в повній мірі виконують свою соціальну роль, а нерідко деформують уявлення працюючих щодо нової економічної (трудової) ситуації в Україні, що гальмує трудову адаптацію і викликає дезадаптаційні процеси в трудовій сфері. В то й же час, не дивлячись на значне зростання ролі ЗМК в сучасній Україні, їх вплив на трудову адаптацію та соціалізацію мало скоординований і носить суперечливий характер. Однією з причин такої ситуації вбачається недостатньо чітка наукова уява соціологів про сутність впливу ЗМК на трудову адаптацію в сучасній Україні. Основними методами дослідження виступають загальнонаукові: системний аналіз та синтез - для розгляду трудової адаптації як складного багатомірного явища соціальної реальності в її цілісному баченні, та виділення різноманіття типів звязку між впливом ЗМК та процесом здійснення трудової адаптації; метод індукції для формування гіпотез; метод теоретичного моделювання для виділення інструментальних категорій емпіричного дослідження процесу трудової адаптації; метод типології для виділення видів та рівнів трудової адаптації, а також класифікації впливів ЗМК та порівняльний аналіз для виділення суттєвих властивостей проявів впливів на трудову адаптацію.У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання роботи, обєкт та предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, охарактеризоване практичне значення, наведено відомості про апробацію дослідження..У відповідності до логіки наукового пізнання сутності обєкта дисертаційного дослідження - засобів масової комунікації (ЗМК) уточнено звязок цього поняття з близьким за змістом - масовою комунікацією. Спираючись на загальновизнане розуміння ЗМК як соціальних інститутів (преса, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання обробку та масове поширення інформації та підтримуючи визначення масової комунікації, як стану суспільства, що конституюється масмедіа, не існує поза ними і лише разом з ними має ознаки соціального інституту (Н.В. Розгляд теоретичних доробків дослідження масової комунікації у будь-якій соціологічній традиції дослідження був здійснений з урахуванням наступних положень, що обумовлюють логіку нашого дослідження: 1) в ньому мають бути представлені основні найбільш впливові традиції досліджень масової комунікації; Наш порівняльний аналіз їх відповідності темі нашого дослідження дозволив зупинитись на трьох: ідеологічній традиції, яка дозволить врахувати науковий досвід досліджень у колишньому СРСР з ознаками ідеологізованого суспільства, критичній традиції, завдяки якій стає можливо критично сприйняти попередні наробки, та структурно-функціональній, переваги якої дозволять виділити ЗМІ в загальній системі масової комунікації. Крім того зявляється можливість виявити вплив структурних складових суспільства (освіта, засоби масової комунікації, спілок, партій, асоціацій) на мислення та поведінку громадян.Виявлено, що як сукупність взаємодоповнюючих неголовних соціальних інститутів, засоби масової комунікації взаємодіють ще з одним неголовним соціальним інститутом журналістики - інституціоналізованою формою творчої діяльності з реалізації масової комунікації шляхом створення духовних значень, тобто змісту масової комунікації у формі оціночних текстів. Кожен з неголовних інститутів ЗМК - преса, радіо, телебачення, Інтернет, окрім зазначених вище спільних характеристик, вирізняються особливостями, які необхідно враховувати при визначенні специфіки впливів кожного з них на трудову адаптацію. По-друге, дослідивши можливості структурно - функціонального підходу, виявлено його значний евристичний потенціал для дослідження сутності функцій ЗМК у контексті їх впливу на трудову адаптацію. По-третє, аналіз сучасних соціологічних підходів щодо розуміння сутності трудової адаптації показав, що трудовій адаптації, як різновиду адаптації, притаманні наступні родові ознаки останньої: сутнісні характеристики поняття адаптації - активна взаємодія, хоча і специфічна з навколишнім середовищем; структурна багаторівневість, що виявляється у взаємодії біологічної, психологічної і соціальної адаптацій; обовязкова наявність нової ситуації, як зовнішнього фактора, що спонукає адаптацію; наявність орієнтованих потреб, як внутрішньої спонукальної сили, що активізує адаптивну потребу, оскільки всі структурні складові орієнтувальних потреб - пізнавальна, емоційна, сенсу життя - за орієнтацією на предмети їх задоволення - знання, емоції, цінності - підпадають під опосередкований вплив функцій ЗМК.