Особливості впливу кровопускань та еритроцитаферезу на клінічний перебіг справжньої поліцитемії в еритремічній стадії - Автореферат

В той же час не вивчено особливостей впливу кровопускань та еритроцитаферезу на клінічні симптоми, периферичну кров і частоту тромбогеморагічних ускладнень. Оцінка впливу різних видів ексфузії крові на плеторичний синдром, судинно-тромбоцитарний гемостаз та серцево-судинну патологію при СП є актуальною проблемою, вирішення якої дасть можливість зменшити частоту тромбогеморагічних ускладнень та підвищити ефективність лікування цього захворювання. Підвищити ефективність лікування справжньої поліцитемії та зменшити частоту тромбогеморагічних ускладнень, повязаних з плеторичним синдромом та порушеннями судинно-тромбоцитарного гемостазу, на основі вивчення особливостей впливу кровопускань та еритроцитаферезу на клінічний перебіг захворювання в еритремічній стадії. Завдання дослідження: Виявити особливості впливу еритроцитаферезу і кровопускань на клінічні прояви плеторичного синдрому та показники периферичної крові у пацієнтів із справжньою поліцитемією в еритремічній стадії. Визначити вплив різних видів ексфузії крові на судинно-тромбоцитарний гемостаз та проаналізувати частоту тромбогеморагічних ускладнень у пацієнтів із справжньою поліцитемією в еритремічній стадії.Вплив ексфузій крові на перебіг СП в еритремічній стадії вивчали у 40 пацієнтів, яким проводили сеанси еритроцитаферезу (1 група), і у 50 пацієнтів, яким проводили кровопускання (2 група). У 15 пацієнтів 1 групи провели по одному сеансу, у 22 - по 2 сеанси, у 4 - по 3 сеанси еритроцитаферезу. У пацієнтів 2 групи в середньому проводили по 4 кровопускання за загальноприйнятою методикою (Козинец Г. И., 1997). В 1-й групі 22 пацієнти отримували ацетилсаліцилову кислоту по 500 мг у день кровопускання та в подальшому по 100 мг 1 раз на добу і 18 пацієнтів приймали тиклопідин (Іпатон, Егіс, Угорщина) по 250 мг 2 рази на добу. В осіб контрольної групи та пацієнтів із СП враховували скарги, дані обєктивного статусу, проводили клінічне дослідження крові, визначали концентрацію фібриногену в крові та адгезивно-агрегаційну здатність тромбоцитів, проводили добовий моніторинг артеріального тиску та ехокардіографічне дослідження серця до початку лікування та протягом 3-х днів після останньої ексфузії крові.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у підвищенні ефективності лікування справжньої поліцитемії і зменшенні частоти тромбогеморагічних ускладнень, повязаних з плеторичним синдромом та порушеннями судинно-тромбоцитарного гемостазу. Проведення ексфузій крові при справжній поліцитемії з використанням дезагрегантів сприяє зниженню адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів (з АДФ, адреналіном, арахідоновою кислотою, колагеном, ристоміцином) і концентрації фібриногену в крові, що приводить до зменшення тромбогенного ризику в еритремічній стадії захворювання. Застосування тиклопідину під час проведення еритроцитаферезу та кровопускань має переваги над використанням ацетилсаліцилової кислоти, що проявляється більш істотним зниженням АДФ-залежної агрегації тромбоцитів без підвищення ризику виникнення геморагічних ускладнень. Еритроцитаферез має переваги над кровопусканнями, що полягає у можливості нормалізувати показники периферичної крові у більшої кількості пацієнтів із СП, скороченні часу, необхідного для нормалізації гематокриту (на 9 діб) та подовженні тривалості досягнутого ефекту лікування (на 90 діб), що зумовлює зменшення частоти тромбогеморагічних ускладнень. Для зменшення ризику тромбогеморагічних ускладнень у пацієнтів із справжньою поліцитемією в еритремічній стадії, які мають збільшення величини гематокриту понад 51 %, концентрації гемоглобіну понад 180 г/л, кількості еритроцитів понад 6,5?1012/л, рекомендується проводити еритроцитаферез.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у підвищенні ефективності лікування справжньої поліцитемії і зменшенні частоти тромбогеморагічних ускладнень, повязаних з плеторичним синдромом та порушеннями судинно-тромбоцитарного гемостазу. На підставі вивчення клініко-гематологічних особливостей перебігу справжньої поліцитемії в еритремічній стадії теоретично обґрунтовано застосування різних видів ексфузії крові.

Ексфузії крові зумовлюють зникнення плеторичного синдрому і повязаних з ним тромбогеморагічних ускладнень. Після еритроцитаферезу та кровопускань покращується самопочуття пацієнтів, зменшуються: гіперемія шкіри та слизових оболонок, головний біль, запаморочення, розміри печінки та селезінки. Після еритроцитаферезу кількість еритроцитів знижується на 21,9 %, концентрація гемоглобіну - на 24,9 %, величина гематокриту - на 22,4 %, а після кровопускань відповідно на 9,9 %, 12,1 % та 10,8 %.

Проведення ексфузій крові при справжній поліцитемії з використанням дезагрегантів сприяє зниженню адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів (з АДФ, адреналіном, арахідоновою кислотою, колагеном, ристоміцином) і концентрації фібриногену в крові, що приводить до зменшення тромбогенного ризику в еритремічній стадії захворювання. Застосування тиклопідину під час проведення еритроцитаферезу та кровопускань має переваги над використанням ацетилсаліцилової кислоти, що проявляється більш істотним зниженням АДФ-залежної агрегації тромбоцитів без підвищення ризику виникнення геморагічних ускладнень. При проведенні еритроцитаферезу та кровопускань з використанням тиклопідину агрегаційна здатність тромбоцитів з АДФ зменшується на 49,0 % і 44,9 % відповідно, а при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти - на 16,2 % та 21,3 % відповідно.

Для справжньої поліцитемії в еритремічній стадії характерна висока частота серцево-судинної патології, яка проявляється переважно гіпертонічною хворобою (у 56,7 %), плеторичною артеріальною гіпертензією (у 18,9 %), ішемічною хворобою серця (у 38,9 %) та серцевою недостатністю (у 35,6 %). Артеріальна гіпертензія та діастолічна серцева недостатність при справжній поліцитемії мають залежність від величини гематокриту периферичної крові.

Ексфузії крові сприяють зменшенню серцево-судинних проявів справжньої поліцитемії, повязаних з плеторичним синдромом. Після еритроцитаферезу та кровопускань зникає гіперкінетичний тип гемодинаміки, знижується рівень та покращується добовий профіль артеріального тиску, збільшується максимальна швидкість аортального потоку, скорочуються час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка та час уповільнення в фазу швидкого наповнення лівого шлуночка.

Еритроцитаферез має переваги над кровопусканнями, що полягає у можливості нормалізувати показники периферичної крові у більшої кількості пацієнтів із СП, скороченні часу, необхідного для нормалізації гематокриту (на 9 діб) та подовженні тривалості досягнутого ефекту лікування (на 90 діб), що зумовлює зменшення частоти тромбогеморагічних ускладнень.

Практичні рекомендації

Для зменшення ризику тромбогеморагічних ускладнень у пацієнтів із справжньою поліцитемією в еритремічній стадії, які мають збільшення величини гематокриту понад 51 %, концентрації гемоглобіну понад 180 г/л, кількості еритроцитів понад 6,5?1012/л, рекомендується проводити еритроцитаферез. Кровопускання рекомендується виконувати при наявності плеторичного синдрому, величині гематокриту в межах від 45 % до 51 %, концентрації гемоглобіну від 160 г/л до 180 г/л, кількості еритроцитів від 6?1012/л до 6,5?1012/л.

Для термінового зменшення клінічних проявів плеторичного синдрому у пацієнтів із справжньою поліцитемією рекомендується використовувати еритроцитаферез, який дозволяє нормалізувати величину гематокриту у половини пацієнтів уже на 5 добу від початку лікування.

Для профілактики виникнення тромбогеморагічних ускладнень під час проведення ексфузій крові пацієнтам із справжньою поліцитемією рекомендується застосовувати тиклопідин по 250 мг два рази на добу. Прийом тиклопідину рекомендується починати за три доби до першої ексфузії крові і закінчувати через два тижня після останнього кровопускання або еритроцитаферезу.

Пацієнтам із справжньою поліцитемією, які мають гематокрит понад 50 % та середній обєм еритроцитів більший за 75 фл, рекомендується проводити добовий моніторинг артеріального тиску та ехокардіографічне дослідження з метою раннього виявлення та профілактики артеріальної гіпертензії.

У пацієнтів із справжньою поліцитемією та артеріальною гіпертензією при наявності плеторичного синдрому, підвищенні середнього за добу діастолічного артеріального тиску понад 84 мм.рт.ст., збільшенні частки підвищеного систолічного артеріального тиску понад 52 % удень та 40 % уночі, а діастолічного, відповідно, понад 38 % та 22 % рекомендується застосовувати еритроцитаферез.

кровопускання еритроцитаферез поліцитемія справжній

Клинические особенности язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с истинной полицитемией / О. А. Петруша, Я. П. Гончаров, С. А. Гусева, В. А. Бышук // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2002. - № 4. - С.44 - 47.

Дисертант беспосередньо брав участь в клінічному обстеженні та лікуванні пацієнтів, проводив статистичний аналіз.

Дисфункция эндотелия - как фактор развития тромбогеморрагических осложнений при истинной полицитемии / Я. П. Гончаров, А. О. Петруша, В. П. Вознюк, С. А. Гусева // Матеріали міжнародного симпозіуму “Гемостаз - проблеми та перспективи”. Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий збірник, випуск 31. - К.-2002. - С. 13 - 17.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури та оформлено роботу.

Особенности костномозгового кроветворения при истинной полицитемии в эритремической стадии / Гончаров Я. П., Гусева С. А., Скрипец О. В., Касич М. И., Николаева С. М. // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2003 .-№ 4. - С. 14 - 19.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гусева С. А., Вознюк В. П., Гончаров Я. П. Дисфункция эндотелия и гемостатические нарушения как факторы развития сосудистых осложнений при истинной полицитемии // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004 . - № 2. - С. 24 - 28.

Дисертант безпосередньо брав участь в обстеженні пацієнтів та оформленні роботи.

Гончаров Я. П., Гусева С. А., Вознюк В. П. Адгезивная и агрегационная способность тромбоцитов у больных истиной полицитемией при проведении кровопусканий и эритроцитаферезов // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004 . - № 3. - С. 27 - 31.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки, оформлено роботу.

Гончаров Я. П., Гусева С. А., Вознюк В. П. Влияние аспирина и ипатона на функциональное состояние тромбоцитов у больных истинной полицитемией при проведении эксфузий крови // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004 . - № 5. - С. 35 - 41.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гончаров Я. П. Показания к проведению кровопусканий и эритроцитафереза у больных истинной полицитемией // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005. - № 3. - С. 24 - 28.

Гончаров Я. П., Гусева С. А. Сравнительная эффективность кровопусканий и эритроцитафереза у больных истинной полицитемией в эритремической стадии // Вестник гематологии. - 2005 . - №3 . - С. 26 - 29.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гончаров Я. П., Гусева С. А. Прогнозирование артериальной гипертензии у больных истинной полицитемией в эритремической стадии // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005 . - № 4. - С. 32 - 36.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гончаров Я. П., Гусева С. А., Бондаренко В. В. Влияние интенсивного изоволемического эритроцитафереза на гипертензивный синдром у больных истинной полицитемией по данным суточного мониторирования артериального давления // Сборник научных трудов к 70-летию НИИ гематологии и переливания крови “Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии”. - Том 2. - Минск: НПООО “Стринко”. - 2003. - С. 341 - 344.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гончаров Я. П., Гусева С. А. Влияние гемоэксфузий на уровень артериального давления у больных истинной полицитемией по данным суточного мониторирования // Сучасні аспекти військової медицини: Зб.наук.пр. Вип. 9. - К.: Головний військовий клінічний госпіталь. - 2004. - С. 241 - 248.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гончаров Я. П., Софієнко С. В. Вплив ексфузій крові на функціональний стан міокарда у пацієнтів зі СП в еритремічній стадії з артеріальною гіпертензією // Сучасні аспекти військової медицини: Зб.наук.пр. Випуск 10. - К.: Головний військовий клінічний госпіталь МО України. - 2005. - С. 262 - 265.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Гусева С. А., Гончаров Я. П., Петруша А. О. Интерферонотерапия при истинной полицитемии: проблемы и достижения // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005 . - №5. - С. 16 - 22.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, проведено лікування пацієнтів, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Спосіб визначення розведення кровю кістково-мозкового пунктату у хворих на справжню поліцитемію в еритремічній стадії. Патент № 63622А, Україна, G01N33/49 / Гончаров Я.П., Петруша О.О., Гусєва С.А., Волкова Т.Г., Скрипець О.В. (Україна). Заявл. від 15.05.2003; опубл. 15.01.2004. - Бюл. № 1 - 3 с.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

Сердечно-сосудистая патология у больных истинной полицитемией в эритремической стадии / Я. П. Гончаров, С. А. Гусева, А. О. Петруша, В. А. Бышук // Материалы Российской научно-практической конференции, посвященной 70-летию Российского научно-исследовательского института гематологии и трансфузиологии, Санкт-Петербург, 18-20 июня 2002 года “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. - Санкт-Петербург. - 2002. - С. 106.

Гончаров Я. П., Гусева С. А. Влияние гемоэксфузий на сердечно-сосудистую патологию у больных истинной полицитемией // Материалы Российской научно-практической конференции “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. - Санкт-Петербург: Российский научно-исследовательский институт гематологии и трансфузиологии. - 2004. - С. 22 - 23.

Гончаров Я. П. Показання до проведення кровопускань та еритроцитаферезу у хворих на справжню поліцитемію із артеріальною гіпертензією за даними добового моніторингу артеріального тиску // Матеріали науково-практичної конференції “Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання”. - Київ: Логос. - 2005. - С. 34 - 35.