Особливості впливу бета-адреноблокаторів на добові коливання артеріального тиску та його реакцію на фізичне та психоемоційне навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

Тим не менше, на тлі таких великих багатоцентрових досліджень як MRC, LIFE, ELSA, ASCOT-BPLA сформувалась думка про недостатню ефективність бета-адреноблокаторів у профілактиці інсультів у хворих на АГ (рекомендації Європейського Товариства Гіпертензії (ESH) та Європейського Товариства Кардіологів (ESC) 2007 р.). За даними літератури лікування дозволяє модифікувати реакцію артеріального тиску (АТ) на фізичне та психоемоційне навантаженя у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). У звязку з викладеним зясування особливостей впливу бета-адреноблокаторів бетаксололу, карведілолу, целіпрололу на добовий ритм артеріального тиску, його реакцію на фізичне та психоемоційне навантаження, варіабельність серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу є актуальним, оскільки дозволить зробити висновки про доцільність призначення цих препаратів залежно від періоду доби, про застосування їх хворим, робота яких повязана з тяжким фізичним чи психоемоційним навантаженням. Стражеска» АМН України згідно з планом науково-дослідної роботи відділу гіпертонічної хвороби і є фрагментом наукових досліджень за темою «Вивчити механізми формування порушень добового ритму артеріального тиску у хворих на транзиторну артеріальну гіпертензію та розробити оптимальні шляхи їх корекції за допомогою медикаментозних та немедикаментозних методів лікування» (№ держреєстрації ДР 0101Г000117). Вивчити вплив бета-адреноблокаторів другого та третього поколінь (бетаксололу, карведілолу, целіпрололу) на добовий ритм артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу.Залучали до дослідження хворих, які ніколи не лікувалися з приводу ГХ (51 людина) та лікування яких було недостатньо ефективним (55 осіб), у звязку з чим було вирішено змінити терапію. В кінці безмедикаментозного періоду всім хворим проводили велоергометрію, статичне ізометричне та психоемоційне навантаження, добове моніторування артеріального тиску з / або без безперервного запису RR-інтервалів (із заданою частотою запису ЕКГ). Аналізували середні значення систолічного та діастолічного АТ (САТ і ДАТ) за добу, день і ніч, варіабельність САТ і ДАТ, добовий індекс, індекс навантаження тиском, ранковий приріст АТ та його швидкість. Компютерна система моніторування в апараті дозволяє безперервно реєструвати RR-інтервали та проводити аналіз показників ВСР (у часовій і частотній області) за добу, день, ніч (згідно з індивідуальними даними режиму дня). Вплив карведілолу на рівень АТ залежав від характеру його добового ритму: у хворих з нормальним добовим ритмом АТ (dipper) зниження АТ в денний час було більш суттєве (рівень САТ знизився на 3,7 ± 1,0 %, р > 0,05, ДАТ на 7,9 ± 1,2 %, р <0,01) ніж в нічний (рівень САТ та ДАТ достовірно не змінився); у хворих з недостатнім зниженням АТ в нічний час (non-dipper) карведілол знижував АТ не лише вдень (рівень САТ знизився на 5,2 ± 1,6 %, р <0,05, ДАТ на 7,8 ± 2,1 %, р <0,01), а й вночі (рівень САТ на 6,6 ± 1,9 %, р <0,01, ДАТ на 9,1 ± 2,0 %, р <0,01), завдяки чому він усував виражену нічну гіпертензію.В дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі кардіології - оптимізації використання бета-адреноблокаторів для лікування гіпертонічної хвороби на основі оцінки їх впливу на добові коливання артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму, реакцію артеріального тиску на фізичні та психоемоційні навантаження. В умовах психоемоційного навантаження терапія бетаксололом, карведілолом, целіпрололом сприяє більшому зниженню рівня САТ порівняно зі станом спокою, що достовірно зменшує його приріст. Вплив карведілолу на рівень АТ залежить від характеру добового ритму: у хворих з нормальним добовим ритмом АТ (dipper) зниження АТ у денні години більш істотне, ніж у нічні; у хворих з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) карведілол знижує АТ не лише в денний, але і в нічний час, усуваючи виражену нічну гіпертензію. Терапія бетаксололом і карведілолом не змінює загальну варіабельність ритму серця, сприяє зміні вегетативного балансу за рахунок ослаблення симпатичної активності і, відповідно, збільшення парасимпатичних впливів на ритм серця. Враховуючи різну дію карведілолу у хворих «dipper» та «non-dipper» (здатність знижувати АТ у хворих «dipper» у денний час без суттєвого зниження АТ у нічний період доби і однакову антигіпертензивну дію у хворих «non-dipper» в різні періоди доби), його призначення є оптимальним у хворих «dipper» в ранкові години, а у хворих «non-dipper» двічі на добу.

Основний зміст

В дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі кардіології - оптимізації використання бета-адреноблокаторів для лікування гіпертонічної хвороби на основі оцінки їх впливу на добові коливання артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму, реакцію артеріального тиску на фізичні та психоемоційні навантаження.

1. Антигіпертензивна і негативна хронотропна дія бетаксололу і карведілолу більш суттєва у денний, ніж у нічний час. Целіпролол не зменшує ЧСС вдень і збільшує в нічний час доби. Бетаксолол зменшує підвищену варіабельність АТ, тоді як карведілол і целіпролол не впливають на неї. Добовий ритм АТ під впливом карведілолу, бетаксололу і целіпрололу не змінюється.

2. Усі досліджуванні бета-адреноблокатори (карведілол, бетаксолол, целіпролол), більш суттєво знижують САТ і ЧСС в умовах фізичного навантаження (ізотонічного і ізометричного), ніж у спокої. У звязку з цим достовірно зменшується приріст САТ і ЧСС при навантаженні. Для ДАТ такої закономірності не виявлено.

3. В умовах психоемоційного навантаження терапія бетаксололом, карведілолом, целіпрололом сприяє більшому зниженню рівня САТ порівняно зі станом спокою, що достовірно зменшує його приріст. ЧСС в умовах емоційного стресу суттєво зменшується при використанні бетаксололу і карведілолу, але не целіпрололу.

4. Вплив карведілолу на рівень АТ залежить від характеру добового ритму: у хворих з нормальним добовим ритмом АТ (dipper) зниження АТ у денні години більш істотне, ніж у нічні; у хворих з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) карведілол знижує АТ не лише в денний, але і в нічний час, усуваючи виражену нічну гіпертензію. Бетаксолол, на відміну від карведілолу, однаково знижує АТ як вдень, так і вночі.

5. Антігипертензівна дія досліджуваних бета-адреноблокаторів (карведілол, бетаксолол, целіпролол) істотно не відрізняється у хворих віком 50-60 років порівняно з більш молодими.

6. Терапія бетаксололом і карведілолом не змінює загальну варіабельність ритму серця, сприяє зміні вегетативного балансу за рахунок ослаблення симпатичної активності і, відповідно, збільшення парасимпатичних впливів на ритм серця. Цей ефект при лікуванні бетаксололом спостерігається як в денний, так і в нічний час доби, а при лікуванні карведілолом - лише вдень. Целіпролол знижує загальну варіабельність ритму серця.

7. Збільшення дози карведілолу з 50 мг до 100 мг на добу дозволяє суттєво збільшити антигіпертензивний ефект та підвищити толерантність до фізичного навантаження.

8. Призначення целіпрололу в дозі 200-400 мг на добу знижує рівень САТ та ЧСС при фізичних навантаженнях, що є позитивною стороною його антигіпертензивної дії. Негативними особливостями є недостатня антигіпертензивна ефективність у стані спокою та в умовах амбулаторного моніторування АТ, збільшення ранкового приросту АТ, підвищення ЧСС уночі, зниження загальної варіабельності серцевого ритму.

9. Рівень АТ при навантажені більшою мірою, ніж АТ у стані спокою, визначає тип ремоделювання лівого шлуночка, про що свідчить наявність достовірного кореляційного звязку рівня САТ при навантажувальних тестах з відносною товщиною стінки лівого шлуночка.

Практичні рекомендації

1. Враховуючи більш істотну антигіпертензивну дію бета-адреноблокаторів у денний час порівняно з нічним, хворим на гіпертонічну хворобу рекомендується приймати ці препарати в ранкові години.

2. Враховуючи різну дію карведілолу у хворих «dipper» та «non-dipper» (здатність знижувати АТ у хворих «dipper» у денний час без суттєвого зниження АТ у нічний період доби і однакову антигіпертензивну дію у хворих «non-dipper» в різні періоди доби), його призначення є оптимальним у хворих «dipper» в ранкові години, а у хворих «non-dipper» двічі на добу.

3. Для хворих, робота яких повязана з фізичними навантаженнями, препаратом вибору є карведілол, який не лише знижує гіпертензивну реакцію на навантаження, але й суттєво підвищує толерантність до нього, а для хворих, які зазнають повсякденного емоційного стресу, препаратом вибору є бетаксолол у звязку з його більш суттєвою порівняно з іншими бета-адреноблокаторами здатністю знижувати під час стресу підвищений рівень САТ та ЧСС.

4. При призначенні целіпрололу слід враховувати як його позитивні особливості (зниження рівня САТ та ЧСС при фізичному навантаженні), так і негативні (відсутність впливу на рівень САТ у спокої, підвищену варіабельність АТ, ЧСС при психоемоційному стресі, а також здатність збільшувати ранковий приріст АТ, рівень ЧСС уночі та знижувати загальну ВСР).

5. Збільшення добової дози карведілолу з 50 мг до 100 мг в 2 рази збільшує його антигіпертензивну дію, що необхідно враховувати при призначенні препарату хворим з тяжкою артеріальною гіпертензією.

6. З метою діагностики транзиторних порушень добового ритму рекомендовано проведення повторного ДМАТ на фоні прийому препарату золпідем.

1. Овдиенко Т. Н. Особенности влияния бета-адреноблокаторов на вариабельность сердечного ритма у пациентов с гипертонической болезнью // Ліки України. - 2008. - № 5 (121). - С. 60-64.

2. Овдиенко Т. Н. Особенности влияния бета-адреноблокаторов на суточный профиль артериального давления и его реакцию на нагрузочные тесты у больных гипертонической болезнью // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 6. - С. 25-29.

3. Свищенко Е. П. Особенности влияния карведилола на суточный профиль артериального давления, показатели вариабельности ритма сердца и функцию эндотелия у больных с мягкой артериальной гипертензией / Свищенко Е. П., Овдиенко Т. Н., Ярынкина Е. А., Костыря Т. И., Цырульнева Н. И. // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 6. - С. 36 - 43. (Здобувач особисто проводила обстеження груп хворих, самостійно створила базу даних, проводила статистичну обробку результатів, брала участь у підготовці статті до друку).

4. Свищенко Е. П. Оценка влияния бетаксолола (локрена) на суточный профиль артериального давления и церебральную гемодинамику у пациентов с гипертонической болезнью / Свищенко Е. П., Безродная Л. В., Мищенко Л. А., Гулкевич О. В., Овдиенко Т. Н., Костыря Т. И. // Український медичний часопис. - 2002. - № 3(29). - С. 46-51. (Здобувач самостійно проводила клінічне обстеження та лікування усіх пацієнтів, створила електронну базу даних, проводила статистичну обробку матеріалу,приймала участь в підготовці матеріалу до друку).

5. Свищенко Е. П. Влияние карведилола на физическую работоспособность и состояние мозгового кровообращения у больных с гипертонической болезнью / Свищенко Е. П., Безродная Л. В., Овдиенко Т. Н., Гулкевич О. В. // Український кардіологічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 25-30. (Здобувачем самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, створена електронна база даних, проведено статистичну обробку матеріалу, приймала участь в підготовлені матеріалу до друку).

6. Деклараційний патент 67150 А Україна, 7 А61В10/00. Спосіб діагностики порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу / Купчинська О. Г., Овдієнко Т. М., Свіщенко Є. П., Матова О. О., Лизогуб І. В. ; Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска АМН України. - № 2003077154 ; заяв. 29.07.2003 ; опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6.

7. Деклараційний патент 64589А Україна, 7 А61В10/00. Спосіб діагностики стійкого порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу / Свіщенко Є. П., Купчинська О. Г., Овдієнко Т. М., Матова О. О., Лизогуб І. В., Костиря Т. І. ; Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска АМН України. - № 2003076152 ; заяв. 02.07.2003 ; опубл. 16.02.2004, Бюл. № 2.

8. Деклараційний патент 68572А Україна, 7 А61В10/00. Спосіб корекції порушень добового ритму артеріального тиску / Свіщенко Є. П., Купчинська О. Г., Овдієнко Т. М., Матова О. О., Лизогуб І. В. ; Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска АМН України. - № 2003077145 ; заяв. 29.07.2003 ; опубл. 16.08.2004, Бюл. № 8. (Автором самостійно проведено обстеження хворих, створена електронна база даних, проведені аналіз та статистична обробка результатів, аналіз прототипів винаходу та приймала участь в підготовці матеріалів для оформлення патентів: 67150А, 64589А, 68572А .)

9. Овдиенко Т. Н. Взаимосвязь ремоделирования миокарда с уровнем АД при нагрузочных тестах // Український кардіологічний журнал. - 2008. - Додаток № 1. - С. 46-47.

10. Овдиенко Т. Н. Влияние карведилола на уровень артериального давления при физической и психоэмоциональной нагрузке у больных гипертонической болезнью // Сборник тезисов Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - СПБ., 2003. - С. 208.

11. Ovdiienko T. Heart rate variability and blood pressure daily profile under treatment with betaxolol in patients with essential hypertension // J. of Hypertension. - 2005. - Vol. 24, suppl. 4. - P. S65.

12. Ovdiienko T. Peculiarities of effects of carvedilol, betaxolol and celiprolol on heart rate variability in patients with essential hypertension // J. of Hypertension - 2006. - Vol. 24, suppl. 4. - P. S24.

13. Ovdiienko T. Effects of beta blockers on blood pressure daily profile in patients with essential hypertension // J. of Hypertension - 2006. - Vol. 24, suppl. 4. - P. S270.

14. Ovdiienko T. Peculiarities of effects of carvedilol and celiprolol on blood pressure daily profile and heart rate variability in patients with essential hypertension // International Society of Hypertesion. - Abstracts. - 2006. - P. 16-17.

15. Ovdiienko T. Relationship between myocardial remodeling, blood pressure responses to exercise and heart rate variability in hypertensive patients // J. of Hypertension - 2007. - Vol. 25, suppl. 2. - P. S361.

16. Ovdiienko T. Effect of carvedilol on circadian pattern, blood pressure responses to exercise and heart rate variability in patients with essential hypertension // J. of Hypertension - 2007. - Vol. 25, suppl. 2. - P. S382.

17. Ovdiienko T. Peculiarities effects beta blockers on blood pressure in hypertension patients with dipping/non-dipping pattern // J. of Hypertension - 2008. - Vol. 26, suppl. 1. - P. S380.

18. Ovdiienko T. Relationship between dipping/non-dipping pattern and heart rate variability in hypertensive patients // J. of Hypertension. - 2008. - Vol. 26, suppl. 1. - P. S433

19. Ovdiienko T. Relationship between the data of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring and blood pressure response to physical and mental stress / Ovdiienko T., Svyshchenko E., Bezrodnaya L., Kostyrya T. // J. of Hypertension. - 2002. - Vol. 20, suppl. 4. (Самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, підготовлено тези до друку).

20. Ovdiienko T. Effect of carvedilol on endothelial vasoactive mediators in patients with essential hypertension / Ovdiienko T., Svyshchenko E., Bezrodnaya L., Yarynkia O. // J. of Hypertension. - 2004. - Vol. 22, suppl. 2. - P. S324. (Автором самостійно проведено клінічне обстеження групи хворих, створення електронної бази даних, підготовлено тези до друку).

21. Yarynkia O. Particularities of carvedilol influence on blood pressure daily profile and heart rate variability in the patients with essential hypertension / Yarynkia O., Ovdiienko T., Tchyrulneva N., Mospan M. // J. of Hypertension. - 2004. - Vol. 22, suppl. 2. - P. S180. (Здобувач самостійно проводила клінічне обстеження усіх пацієнтів, створив електронну базу даних, провела статистичну обробку матеріалу).