Дослідження поширення фізіологічно активного коріння сосни звичайної з глибиною, накопичення маси наземними органами, особливостей гаметофітного і ембріонального виживання насінних зачатків у еколого-географічних і випробних культурах Київського Полісся.
Аннотация к работе
Безумовно, існує потреба детальнішого вивчення внутрішньовидової мінливості головної лісоутворювальної породи Полісся - сосни звичайної, зокрема у регіоні Київського Полісся, за комплексом таксаційних, морфологічних, біохімічних, цитологічних показників. Дисертаційна робота виконана в порядку проходження аспірантської підготовки в 2005-2008 рр. у рамках державних науково-дослідних тем “Розробити теоретичні та технологічні основи системи лісорозведення і лісовідновлення в Україні на принципах екологічно орієнтованого лісівництва” (номер державної реєстрації 0104U003858) на кафедрі лісових культур Національного аграрного університету та „Вдосконалити систему збереження і невиснажливого використання генетичного різноманіття лісових порід” (номер державної реєстрації 0104U005469) у ДП „Київська лісова науково-дослідна станція” УКРНДІЛГА ім. проаналізувати особливості накопичення маси наземних органів, розміщення й розвитку кореневих систем сосни звичайної залежно від її походження в еколого-географічних та випробних культурах Київського Полісся. Дослідження проводилися в еколого-географічних культурах Дзвінківського лісництва ВП НАУ „Боярська лісова дослідна станція” та у випробних культурах сосни звичайної Старопетрівського лісництва ДП „Київська лісова науково-дослідна станція” УКРНДІЛГА ім. Проведено детальні дослідження генеративних показників сосни звичайної, вивчені особливості гаметофітного та ембріонального виживання насінних зачатків у шишках цього виду залежно від географічного походження, виявлені особливості біохімічного складу пилку сосни звичайної, його життєздатність і фертильність в еколого-географічних культурах у Київському Поліссі.У еколого-географічних культурах сосни звичайної у 25-річному віці найбільшою висотою відзначаються дерева житомирського (13,3 м) і гомельського (12,9 м) походжень, найменшою - волинського (10,5 м) і луганського (11,4 м). Так, у культурах сосни звичайної місцевого (київського) походження діаметр стовбурів складає 12,4 см, а площа проекції крони - 3,78 м2; у культурах сосни звичайної житомирського і гомельського походження дерева сосни мають середній діаметр 12,9 і 13,4 см, середня площа проекції крони досягає 4,10 і 4,11 м2; у культурах сосни звичайної львівського і луганського походжень із середнім діаметром дерев сосни 10,4 і 10,9 см площа проекції крони становить 3,31 і 3,26 м2 відповідно. У 25-річних дерев сосни звичайної загальна маса наземних органів коливається від 99,6 кг (дерева луганського походження) до 116,9 кг (дерева житомирського походження) маса наземних органів дерев київського (місцевого) походження складає 102,8 кг. Проведені дослідження внутрішньовидової мінливості сосни звичайної різного географічного походження у випробних культурах показали, що найкращий санітарний стан властивий деревам черкаського походження, найінтенсивніше плодоношення виявлене у дерев київського походження - 41 % дерев мають шишки, що більше на 13 % від показника плодоношення дерев черкаського і на 6 % від показника плодоношення дерев чернігівського походжень. За інтенсивністю накопичення фізіологічно активного коріння сосною звичайною різного географічного походження стосовно місцевого нами запропоновано такий ранжований ряд: гомельське, житомирське, черкаське, чернігівське, волинське, воронезьке, луганське, сумське, львівське.У результаті досліджень виявлено особливості успадкування сосною звичайною господарсько-цінних ознак залежно від географічного походження насіння, проаналізовано специфіку накопичення маси наземних органів та фізіологічно активного коріння сосни звичайної у 10 кліматипів (походжень), досліджено особливості розвитку їх генеративних органів у нових умовах існування. Так, дерева з Центрального і Північного Полісся (гомельського і житомирського походжень) мають найкращі показники за всіма ознаками; дерева з Західного Лісостепу (львівське походження) відстають за цими ознаками; дерева з Правобережного Лісостепу посідають за вивченими ознаками проміжне положення. За результатами аналізу даних накопичення фізіологічно активного коріння сосною звичайною різного географічного походження порівняно з місцевим виявлено, що найбільшу масу фізіологічно активного коріння накопичують дерева гомельського походження на глибині 0-40 см, дерева житомирського походження - розвивають більшу масу кореневої системи на глибині 40-100 см, дерева воронезького та чернігівського походжень накопичують фізіологічно активне коріння більше за місцеве на глибині 70-100 см. За швидкістю та обємами накопичення лісової підстилки насадження сосни звичайної різного географічного походження можна розмістити у такій послідовності: київське,, житомирське, воронезьке, гомельське, сумське, волинське, чернігівське, луганське, черкаське, львівське. Під час проведення порівняльного біохімічного аналізу хвої дерев сосни звичайної різного географічного походження виявлено, що в нових умовах місцезростання найбільша кількість калію та азоту накопичується у хвої дерев київського (N - 0,46 %, К - 0,