Механізми впливу ксенобіотика на стан серцево-судинної системи. Визначення вмісту гомоцистеїну у сироватці крові за допомогою реактивів для імуноферментного аналізу "Axis-Shield". Рівень гомоцистеїну як фактор ризику розвитку серцево-судинної патології.
При низкой оригинальности работы "Особливості вмісту гомоцистеїну у паціентів, експонованих свинцем", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
До 1-ї групи увійшли особи, що віднесені до небезпечних (загрозливих здоровю) рівнів свинцю крові (2,12 ± 0,013 мкмоль/л); ІІ група (з вираженою астено-вегетативною симптоматикою) - рівень свинцю 1,92 ± 0,013 мкмоль/л; ІІІ група (з окремими симптомами астено-вегетативного синдрмокомплексу) - рівень свинцю 1,72 ± 0,028 мкмоль/л. The 1st group includes the person who attributed to hazardous (dangerous to health) of blood lead levels (2,12 ± 0,013 mcmol / l); the second group (with severe asthenic-vegetative symptoms) - the level of lead 1,92 ± 0,013 mcmol / l; the third group (with certain symptoms asthenic-vegetative syndrome-complex) - the level of lead 1,72 ± 0,028 mcmol / l. The whole complex of symptoms of asthenic - vegetative syndrome is matched with the maximal homocysteine content in the blood serum in workers with hazardous Pb-K (first group) and while the presence of clinical symptoms of asthenic - vegetative syndrome showed some variation for workers with carrier state of lead in the body (the second and third group ). All asthenic symptoms - vegetative syndrome (group II) were found in 46 workers, while in 49 workers were found only a few symptoms of asthenic - vegetative syndrome (group III), accompanied by exceeded homocysteine, with minimum values in the third group of patients. 21,73±6,08 % обстежених (10 працівників), зниження працездатності у 39,13±7,19% обстежених (19 працівників), слабкість у 21,73±6,08 % обстежених (10 працівників), дратівливість 21,73±6,08 % обстежених (10 працівників), підвищена втомлюваність 52,17±7,36 % обстежених (24 працівника), лабільність АТ у 26,08±6,47 % обстежених (12 працівників), тахікардія у 10,86±4,58 % обстежених (5 працівників); у 49 працівників (ІІІ група) астено-вегетативна симтоматика проявлялася наявністю 4 симптомів: порушення сну 6,12±3,42% обстежених (3 працівника), зниження працездатності 8,16±3,91 % обстежених (4 працівника), слабкість у 10,2±4,32 % обстежених (4 працівників), підвищена втомлюваність у 6,12±3,42 % обстежених (3 працівника).
Список литературы
1. У працівників, експонованих свинцем, спостерігається перевищення вмісту гомоцистеїну сироватки, що можна розцінювати як незалежний фактор ризику розвитку серцево-судинної патології.
2. Отримані зміни клінічних особливостей астено-вегетативного синдромокомплексу мали максимальні значення у працівників І групи, та супроводжувалися максимальним рівнем гомоцистеїну у крові, мінімальний рівень гомоцистеїну у крові встановлено у працівників ІІІ групи у яких були виявлені лише окремі симптоми розвитку астено-вегетативного синдрому.
3. Наявність взаємозвязку між вмістом свинцю крові та рівнем гомоцистеїну підтверджується позитивною кореляційною залежністю між показниками. trialективи подальших досліджень. З метою ранньої діагностики ендотеліальної дисфункції при експозиції свинцем планується подальше вивчення особливостей змін рівня прозапальних та протизапальних цитокинів, у працівників, що професійно контактують зі свинцем. Отримані дані можуть використовуватися для розробки профілактичних заходів в залежності від рівня свинцю в крові.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 1. Апихтіна О.Л. Вазотоксична дія свинцю: ендо-теліальна дисфункція як наслідок порушень у системі ендогенного оксиду азоту /О. Л. Апихтіна // Журнал АМН України. - 2009. - Т. 15, № 2.- С. 346- 354.
2. Апихтіна О.Л. Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій: Ав-тореф. дис. ... канд.мед. наук: 14.02.01/ О.Л. Апихтіна; Ін-т медицини праці АМН України. - К., 2008. - 21 с.
3. Мурашко Н.К. Гипергомоцистеинемия как фактор риска сосудистых событий / Мурашко Н.К.,Кравчун П.П.//Здоровя України. - 2009. -N6. - C. 66- 67.
5. Цыбикова Н.М. Гомоцистеин: роль в патологии человека и методы коррекции/Н. М. Цыбикова, М. Н. Цыбиков // Забайкальский медицинский вестник, 2006.-С.N 4. - С. 32 - 37.
6. Шевченко О.П. Гомоцистеин и его роль в клинической практике: (лекция) / О. П. Шевченко. -С.25-32. - Библиогр.: с. 32
Надійшла 18.02.2014 р. Рецензент: проф. Ю.Г.Бурмак
45
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
