Вивчення причин, наслідків та головних етапів визвольних війн у Боснії та Герцеговині, визначення основних факторів цих процесів з урахуванням внутрішньополітичних змін і зовнішньополітичної ситуації. Аналіз ролі Росії у вирішенні Боснійського питання.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ І. Соціально-економічне становище Боснії та Герцеговини в 50-70 рр. ХІХ ст. 1.1 Сільське господарство 1.2 Промисловість і торгівля Розділ ІІ. Національно-визвольні війни в Боснії та Герцеговині в 50-70-х рр. ХІХ ст. 2.1 Причини виникнення визвольного руху 2.2 Етапи повстання 1875 р. 2.3 Основні напрямки визвольного руху Розділ ІІІ. Ескалація та інтернаціоналізація Східного питання 3.1 Роль Росії у вирішенні Боснійського питання 3.2 Участь Австро - Угорщини у розвязанні Східного питання 3.3 Особливості відношення Німеччини, Англії та Франції до визвольного руху в Боснії та Герцеговині Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Якщо ми поглянемо крізь призму історичних подій ХІХ ст. на землі Боснії та Герцеговини, то можемо помітити, що вказана територія була однією з найнестабільніших регіонів. Тема дослідження має виховну актуальність, адже історичні події що відбувалися у Європі вивчаються в школі. Спираючись на доробки радянських вчених і з залученням сучасних розробок югославських дослідників колектив українських науковців на чолі з Яровим виклали нове бачення подій на Балканах в 50-х-70-х рр. ХІХ століття. В них розкриваються основні характеристики взаємовідносин між європейськими країнами, зокрема між Австро-Угорщино, Німеччиною, Туреччиною, Францією у вирішенні Боснійського питання. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 50-70-х рр. ХІХ ст. Територіальні межі обмежуються землями Боснії та Герцеговини, які на той час входили до складу Османської імперії. Адміністративним центром пашалику до 1850 р. було місто Травник, а після цього - Сараєво. Під впливом суспільно-економічного розвитку, який вимагав змін правових та майнових норм, а також небезпека селянських повстань, турецький уряд в 50-70-х рр. видало ряд законопроектів, які регулювали аграрні відносини. Її не могла задовольнити політика турецького уряду.