Визначення понять "суб’єкт злочину", "суб’єкт несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ". Дослідження особливостей визнання юридичної особи як суб’єкта злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексу України (відповідальність за комп’ютерні злочини).
Аннотация к работе
361 КК України, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (компютерів), автоматизованих систем, комп"ютерних мереж чи мереж електрозв"язку, та особливості визнання юридичної особи субєктом вказаного злочину, ґрунтуючись на положеннях Конвенції «Про кіберзлочинність», та розділу XIV-1 КК України «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб». 361 УК Украины, которая предусматривает ответственность за несанкционированное вмешательство в работу электронно-вычислительных машин (компьютеров), автоматизированных систем, компьютерных сетей или сетей электросвязи, а также особенности признания юридического лица субъектом указанного преступления, основываясь на положениях Конвенции «О киберпреступности», и раздела XIV-1 УК Украины: «Меры уголовно-правового характера в отношении юридических лиц». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб [5]. 12 Конвенції «Про кіберзлочинність» «Корпоративна відповідальність» містяться формальні підстави для розширення переліку діянь, передбачених розділом ХГУ-1 Кримінального кодексу України «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб», та встановлення кримінальної відповідальності за «компютерні злочини» для юридичних осіб. У вітчизняному кримінальному праві прийнято використовувати наступне визначення субєкту злочину: фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст.