Історія використання рентгенконтрастних речовин, загальна характеристика та фармакокінетика. Лікувальні міри при гострих реакціях на внутришньосудинне введення контрастних засобів. Опис дії різних видів контрастних засобів, способи вживання, властивості.
Аннотация к работе
Реферат Тема Особливості використання рентгенконтрастних речовин Зміст 1. Вступ. Фармакокінетика контрастних засобів 3. Лікування побічних реакцій на рентгенконтрастні речовини 6. Контрастні засоби для магнітно-резонансної томографії 11. Водорозчинні екстрацелюлярні контрастні засоби 13. Пероральні контрастні засоби для МРТ 14. Роздільна здатність багатьох методів променевої діагностики збільшують за допомогою контрастних речовин. Різні контрастні речовини діють на електромагнітне випромінювання чи ультразвук за допомогою різних механізмів. Перше застосування контрастних речовин відбулося 1896 року, буквально через декілька днів після того, як світ дізнався про відкриття В.К. Рентгена. Двоє молодих фізиків, Гасчек і Лінденталь, ввели контрастну речовину, якою була суспензія крейди у воді, до плечової артерії трупа. Він обирає клініку професора Олександра фон Ліхтенберга у Берліні, яка на той час була найвизначнішою у світі хірургічною урологічною клінікою. Ліхтенберг на той час був вже добре відомим професором, який, до речі, першим застосував коларгол - колоїдне срібло для ретроградної піелографії ще 1906 року. Ідея створення більш безпечніших неіонних контрастних засобів належить Т. Альмену. Подібно до молекул води неіонні контрастні речовини електричне нейтральні. Фармакокінетика контрастних засобів Усі представлені вище чотири групи контрастних засобів мають високу розчинність у воді та низьку зв’язуваність з протеїнами плазми. Адекватне лікування може бути проведено в рентгенівському відділені без переміщення пацієнта в палату інтенсивної терапії.