Особливості використання недеревної продукції лісу в умовах радіоактивного забруднення Полісся України - Автореферат

В той же час, саме ліси даного регіону багаті на лікарські та ягідні рослини, гриби; в них зростають значні площі соснових і березових насаджень, які традиційно запідсочуються; населення широко використовує лісові пасовища та сінокоси. До першої категорії питань необхідно віднести вивчення міграції радіонуклідів у ягідні та лікарські рослини; до другої - у гриби, живицю, березовий сік, кормові рослини лісових сінокосів і пасовищ. Тема № 11 “Вивчити закономірності міграції радіонуклідів в лісових екосистемах з метою реабілітації лісів і оптимізації нормативних документів” (2001-2003 рр.). Об,єкт дослідженя - процес міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вперше досліджено просторові та часові закономірності накопичення радіонуклідів у березовому соку та живиці сосни звичайної у лісах Полісся України та вивчено видовий склад кормових рослин різних типів лісових сінокосів і пасовищ регіону досліджень.Широкі радіоекологічні дослідження в лісових екосистемах головним чином розпочалися у 50-70-ті роки минулого століття після інтенсивних випробувань атомної зброї (Молчанов, Федоров, Алексахин, 1968; Тимофеева, 1960; Тимофеев-Ресовский, 1962), а також після штучного внесення радіоактивних елементів під намет деревних порід (Тихомиров, Юланов, Карабань, Тепляков, 1971; Алексахин, Нарышкин, 1977). В цей же період досить інтенсивно розвивалися дослідження по вивченню міграції радіонуклідів у лісових грунтах (Клечковский, Гулякин, 1958; Титлянова, 1962) та в деякі види лісової рослинності (Тихомиров, 1976; Ананян, 1977).У розділі зроблено опис кліматичних умов, рельєфу, грунтів і рослинності в регіоні досліджень. Вивчити особливості накопичення 137Cs в березовому соку та живиці сосни звичайної; Всього закладено 54 пробних площ, відібрано і проаналізовано 11754 зразки грунту, березового соку, живиці, рослин, грибів. Найбільші рівні вмісту 137Cs в березовому соку відмічені в насадженнях, які розміщені ближче до джерела аварійних викидів і які мають вищу величину щільності радіоактивного забруднення грунту. За період спостережень (1992-2001 рр.) відмічається поступове збільшення радіоактивного забруднення березового соку до настання максимуму у 1997 р., а потім поступове його зменшення.Випасання великої рогатої худоби на території лісів Полісся України досить часто проводиться в борах і суборах, які характеризуються бідними і відносно бідними грунтами та низькою чисельністю кормових видів. За інтенсивністю накопичення 137Cs в середині вегетаційного періоду кормові рослини свіжих борів можна розмістити у такому ряду: верес > польовиця собача > зиглінія лежача > костриця овеча > біловус стиснутий. Вивчення інтенсивності накопичення 137Cs даним видом у вологих суборах вказує на її динаміку протягом вегетаційного періоду. В цілому види даного едатопу по зменшенню інтенсивності накопичення 137Cs можна розмістити такий ряд: горошок плотовий > круціата гола > перлівка поникла > перестріч дібровний > дрік германський > суниці лісові > бір розлогий > пахуча трава звичайна > конюшина альпійська > осока гірська > вероніка дібровна > щучник дернистий > буквиця лікарська > куничник тростинний > костриця велетенська > куцоніжка лісова > костриця овеча > свербіжниця польова > тонконіг лучний > жовтець багатоквітковий > грястиця збірна > герань криваво-червона. Рослини, які є домінантами в рослинному покриві даних лук (куничник сіруватий, осока чорна, комиш лісовий, осока пухирчаста, осока гостра, щучник дернистий, пахуча трава, осока трясучковидна), відносяться до інтенсивних накопичувачів 137Cs (рис.Після аварії на ЧАЕС експлуатація вищезазначених ресурсів була припинена внаслідок того, що значна частина видів цих груп рослин і грибів відноситься до накопичувачів радіонуклідів. Такий розмах варіювання згаданих параметрів обумовлений тим, що обидва параметри тісно повязані із доступністю радіонукліду для кореневого живлення чорниці, а також тим, що КП є відносним показником, і для його розрахунку використовуються параметри, які самі мають досить широку амплітуду значень. Наприклад, на типовій для регіону ППП-12 коефіцієнт варіювання питомої активності 137Cs у пагонах чорниці дорівнював 45,7%, у ягодах - 32,7%, а для КП пагонів - 40,1%. З практичною метою нами були розраховані залежності вмісту 137Cs у чорниці від складових радіаційної обстановки у вологих суборах. Розрахунки показали, що заготівлю пагонів чорниці як лікарської сировини можна проводити при щільності забруднення грунту 137Cs 8,28 КБК/м2 (0,2 Кі/км2), що свідчить про необхідність збереження повної заборони заготівлі даної сировини в суборах Полісся.У дисертації наведено результати вивчення динаміки вмісту 137Cs в недеревній продукції лісу в залежності від екологічних умов зростання, щільності радіоактивного забруднення грунту та періоду, який пройшов від часу аварії на Чорнобильській АЕС. Існує залежність між величин

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ