Правила складання рекламного слогану. Структурно-семантична організація й найуживаніші моделі українських рекламних текстів. Взаємозалежність позитивної прагматичної спрямованості рекламних звернень та ретельного добору їх мовних та позамовних складників.
Аннотация к работе
Реклама в будь-якій країні світу - складне і багатогранне явище не тільки соціально-економічної, а й мовної дійсності. Вивчення мови реклами видається своєчасним, оскільки якість мовного наповнення рекламних звернень істотно впливає на якість рекламування, а також на мовне середовище сучасного українця. Аналіз визначень поняття "реклама" дає підстави для виділення ознак реклами важливих для дослідження її як мовного явища. Підхід до реклами (рекламного слогану) товарів індивідуального призначення і виробничого призначення різний: у товарах особистого споживання робиться акцент на емоційну насиченість слогану; виробничого призначення - на інформаційну змістовність. Інформація організується авторами рекламних текстів не тільки згідно з обраним підходом до рекламування, а й відповідно до різних логіко-композиційних схем, утворюючи певну модель рекламного тексту.У ході дослідження відповідно до поставленої мети було зясовано, що український рекламний текст, як і створений будь-якою іншою мовою, характеризується завершеністю вербальної та невербальної організації і являє собою складне композиційне утворення, мовленнєвий твір, головними функціями якого є інформування, мотивування, спонукання до виконання пропонованої дії. Інформація, що складає основу всіх рекламних звернень, організується відповідно до фактологічного, образного та емотивного підходів до рекламування. У ході дослідження були виділені такі логіко-композиційні схеми побудови рекламних текстів: перелік-констатація; різні види описів; пропонована дія - винагорода; запитання-відповідь; проблема-вирішення; відкритий лист; монолог-свідчення; редакційна стаття; текст-гасло. На морфологічному рівні у ході дослідження були виявлені істотні відмінності у вживанні частин мови: значно більша частота вживання іменників, порівняно з іншими текстами, що пояснюється необхідністю використання іменників для номінації предмета реклами; переважання дієслів дії, а не стану, що допомагає досягти потрібного динамізму, а також дієслів у теперішньому й майбутньому часі, зумовлене логікою спрямованості рекламного звернення; широке вживання прикметників і прислівників позитивно-оцінної семантики; використання займенників другої особи однини та множини, завдяки чому розвязується завдання зробити звернення персоніфікованим. У рекламних текстах використовуються різні за модальністю речення, але особливістю є велика кількість спонукальних побудов, оскільки категорія спонукальності має особливу значущість для реклами.
План
Зміст
Вступ
Особливості реклами. Підходи до рекламування
Специфіка будови рекламного тексту. Основні правила складання рекламного слогану
Особливості функціонування мовних одиниць у рекламному тексті
Помилки в рекламах
Висновки
Вступ
Вывод
У ході дослідження відповідно до поставленої мети було зясовано, що український рекламний текст, як і створений будь-якою іншою мовою, характеризується завершеністю вербальної та невербальної організації і являє собою складне композиційне утворення, мовленнєвий твір, головними функціями якого є інформування, мотивування, спонукання до виконання пропонованої дії.
Особливу значущість для рекламного тексту набувають інформативність, цілісність і звязність. Інформація, що складає основу всіх рекламних звернень, організується відповідно до фактологічного, образного та емотивного підходів до рекламування. Наведення фактів, завдання створення іміджу, емотивної насиченості розвязуються за допомогою мовних засобів.
У ході дослідження були виділені такі логіко-композиційні схеми побудови рекламних текстів: перелік-констатація; різні види описів; пропонована дія - винагорода; запитання-відповідь; проблема-вирішення; відкритий лист; монолог-свідчення; редакційна стаття; текст-гасло.
Мета рекламування, прагматична спрямованість рекламних звернень досягаються завдяки особливому функціонуванню мовних одиниць у рекламному тексті. На морфологічному рівні у ході дослідження були виявлені істотні відмінності у вживанні частин мови: значно більша частота вживання іменників, порівняно з іншими текстами, що пояснюється необхідністю використання іменників для номінації предмета реклами; переважання дієслів дії, а не стану, що допомагає досягти потрібного динамізму, а також дієслів у теперішньому й майбутньому часі, зумовлене логікою спрямованості рекламного звернення; широке вживання прикметників і прислівників позитивно-оцінної семантики; використання займенників другої особи однини та множини, завдяки чому розвязується завдання зробити звернення персоніфікованим.
На синтаксичному рівні помітними виявилися: вживання переважно простих, помірно поширених речень, еліптичних побудов, парцельованих конструкцій, стандартизованих елементів, характерних для мови реклами, словосполучень. У рекламних текстах використовуються різні за модальністю речення, але особливістю є велика кількість спонукальних побудов, оскільки категорія спонукальності має особливу значущість для реклами. Питальні речення в рекламі часто виконують текстоорганізуючу функцію, створюють ілюзію безпосереднього спілкування адресата й адресанта. Використання вставних конструкцій, допомагає пожвавити виклад, спрямувати увагу читача, спонукати продовжити читання.
Особливості лексичного складу рекламних текстів полягають у вживанні поруч із міжстильовою лексикою, позитивно-оцінної, експресивної лексики, яка має певне стилістичне забарвлення, і легко "читається" при швидкому сприйнятті тексту. Суттєве значення має вибір слів з урахуванням доступності та зрозумілості, оскільки реклама розрахована на масову аудиторію. Помітною особливістю реклами є можливість використання термінологічної та галузевої лексики, прийоми включення такої лексики в словесний ряд.
Оформленню комунікативного процесу в рекламі сприяють фразеологізми, їх введення в рекламний текст, відбір з урахуванням специфіки рекламної комунікації.
Основними рисами мови рекламного оголошення є загальнодоступність, соціально спрямована і позитивно забарвлена експресивність. Мова і стиль викладу кожного рекламного звернення підпорядковані основній ідеї і мають комунікативно-спонукальний характер.
Відсутність належного редакторського і коректорського опрацювання призводить до грубих лексичних, граматичних, орфографічних та пунктуаційних помилок у текстах. Найпоширенішою помилкою є використання русизмів, суржикових слів. І саме поява кваліфікованих редакторів, які спеціалізуються на рекламних текстах, могла б виправити цю ситуацію. Для удосконалення рекламування та розширення творчих можливостей реклами в Україні є чималий потенціал. Головним засобом створення конкурентоздатної рекламної продукції виступає мова.