Особливості використання методів проблемного навчання у психолого-педагогічній підготовці майбутніх викладачів професійно-технічних навчальних закладів - Статья
Проект психолого-педагогічної підготовки залежно від результатів навчання та компетенцій, потрібних майбутнім викладачам професійно-технічних навчальних закладів. Уміле використання запитань як ефективний спосіб створення проблемної ситуації на лекції.
При низкой оригинальности работы "Особливості використання методів проблемного навчання у психолого-педагогічній підготовці майбутніх викладачів професійно-технічних навчальних закладів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Гальперін розробив теорію планомірно-поетапного формування розумових дій і понять, яка заснована на тому, що організація зовнішньої діяльності, що сприяє переходу зовнішніх дій в розумові, є основою раціонального управління процесом засвоєння знань, навичок, умінь. Проектування психолого-педагогічної підготовки залежно від результатів навчання та компетенцій, необхідних майбутнім викладачам професійно-технічних навчальних закладів, дає можливість виявити, які компетенції є недостатньо забезпеченими, та відповідно посилити, а також визначити можливі дублювання в різних навчальних дисциплінах, що забезпечить вищу якість означеної підготовки. Когнітивна передбачає знання та розуміння процесів та явищ, практична включає можливість застосування цих знань, їх практичну площину, особистісна складова залежить від особистості самого студента, його ціннісних орієнтацій, можливості розуміння, активності та інше. При цьому варто відмітити, що сам процес навчання більшість студентів розуміють у його класичному значенні, коли викладач слугує джерелом знань і способом їх передачі, а самостійна робота студента зводиться до засвоєння матеріалів відібраних викладачем. Виходячи із закономірностей процесу пізнання й особливостей логіки навчального процесу, оволодіння знаннями, уміннями й навичками має чітку структуру, яка включає низку логічно вмотивованих елементів.Методи проблемного навчання (за рівнем самостійної розумової діяльності: проблемно-інформаційний, частково-пошуковий, дослідницький) сприяють удосконаленню психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів професійно-технічних навчальних закладів. Створення проблемної ситуації завдяки умілому використанню запитань викликає зацікавлення та активну реакцію студентів, захоплює увагу, допомагає починати навчальну бесіду й підтримувати обмін думками, виявляє справжні почуття та погляди, викриває хибні міркування.
Вывод
Методи проблемного навчання (за рівнем самостійної розумової діяльності: проблемно-інформаційний, частково-пошуковий, дослідницький) сприяють удосконаленню психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів професійно- технічних навчальних закладів.
Створення проблемної ситуації завдяки умілому використанню запитань викликає зацікавлення та активну реакцію студентів, захоплює увагу, допомагає починати навчальну бесіду й підтримувати обмін думками, виявляє справжні почуття та погляди, викриває хибні міркування. Все це сприяє розумному оволодінню майбутньою професійною діяльністю.
Використання педагогічних задач відіграє величезну роль у формуванні досвіду педагогічної діяльності (проектування, створення і вирішення педагогічних ситуацій).
Лабораторні роботи, курсові проекти та позааудиторна індивідуальна навчально-дослідна робота з дисциплін циклу психолого-педагогічної підготовки сприяє систематизації, узагальненню, закріпленню та практичному застосуванню знань із навчальних курсів, удосконаленню навичок самостійної навчально- пізнавальної діяльності, наочному відображенню результатів пошукової роботи.
Використання методів проблемного навчання у процесі психолого-педагогічної підготовки сприяють поступовому прирощенню здобутих навчальних досягнень майбутніх викладачів професійно- технічних навчальних закладів, забезпечують перехід кількісного накопичення знань, навиків, умінь у нову якість - оволодіння компетенціями. Прикладом такого впливу є результати, що представлені в рамках педагогічного процесу (навчання, виховання, розвиток); в рамках загальних та фахових компетенцій; в рамках психолого-педагогічної компетентності (як кінцевого результату психолого-педагогічної підготовки).
Список литературы
1. Захарченко, В. М. Розроблення освітніх програм [Текст]: метод. рек. / В. М. Захарченко, В. І. Луговий, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова; ред. В. Г. Кремень. - К.: ДП НВЦ «Пріоритети», 2014. - 120 с.
2. Подольский, А. И. Психологическая система П. Я. Гальперина [Текст] / А. И. Подольский // Вопросы психологии. - 2002. - № 5. - С. 15-28.
3. Махмутов, М. И. Теория и практика проблемного обучения [Текст] / М. И. Махмутов. - Казань: Татк- нигоиздат, 1972. - 365 с.
4. Лернер, И. Я. Проблемное обучение [Текст] / И. Я. Лернер. - М.: Знание, 1974. - 64 с.
5. Психологические проблемы формирования научного мировоззрения школьников [Текст] / ред. Н. А. Менчинская. - М.: Просвещение, 1968. - 240 с.
6. Червінська, Л. П. Зарубіжний досвід використання педагогічних технологій на засадах студентоцентризму [Текст]: зб. мат. Всеукр. наук.-метод. конф. / Л. П. Червінська // Студентоцентризм у системі забезпечення якості освіти в економічному університеті. - К.: КНЕУ, 2016. - C. 289-290.
7. Кузьмінський, А. І. Педагогіка вищої школи [Текст]: навч. пос. / А. І. Кузьмінський. - К.: Знання, 2005. - 486 с.
8. Безрукова, В. С. Педагогика. Проективная педагогика [Текст]: уч. пос. / В. С. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 344 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
