Сколіотична хвороба – одна з найбільш поширених і складних захворювань опорно-рухового апарату. Порушення метаболізму сполучної тканини - головна причина сколіозу. Застосування фізичних вправ для відновлення і реабілітації хребта та грудної клітки.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Кафедра фізичного виховання Реферат на тему: Особливості використання фізичних вправ при сколіозі 2009 План Вступ 1 Характеристика захворювання 2 Особливості виконання фізичних вправ Висновки Список використаних джерел Вступ Метою моєї роботи є ознайомлення суспільства з характеристиками захворювання показання та протипоказання застосування фізичних вправ, профілактика сколіозу. Завданням є характеристика хвороби, та застосування вправ для відновлення і реабілітації хребта, серцево-судинної, дихальної, нервової систем, грудної клітки. Взагалі, виникнення сколіозу та розвиток сколіотичної хвороби слід вважати багатофакторним процесом та з точки зору біомеханіки - результатом взаємодії впливів, які порушують вертикальне положення хребта і пристосувальні реакції, спрямовані на підтримання вертикальної пози, а уміння кваліфіковано коригувати хід її протікання є важливою проблемою консервативного лікування насамперед засобами фізичної культури і спорту в період росту та формування скелету дитини У системі заходів профілактики, лікування і реабілітації дітей нажаль продовжують переважати традиційні засоби лікувальної фізичної культури (ЛФК), такі як: гімнастичні комплекси вправ лікувальної і коригуючої спрямованості, фізичні вправи у водному середовищу і елементи способів плавання, корекції положенням і використання ортопедичних фіксуючих корсетів, використання масажу і фізіотерапевтичних процедур. Сколіотична хвороба - одна з найбільш поширених і складних захворювань опорно-рухового апарату, що рано виникає у дитячому віці, схильна до прогресування, викликає значні функціональні порушення внутрішніх органів, зменшуючи тривалість життя. Прогресуючі форми сколіозу погано піддаються цілеспрямованому консервативному лікуванню, а тяжкі форми III-IV ступеня потребують складних хірургічних втручань у спеціалізованих вертебральних клініках Розвиток сколіотичної деформації зумовлений причинно-наслідковими взаємовідносинами різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Так, при біохімічних дослідженнях сироватки крові та сечі у хворих на сколіоз Т.Я. Балаба с соавт. Кісткові зміни хребців та зміщені пульпозні ядра міжхребцевих дисків на вершині первинної кривизни складають стабільні ознаки структурального сколіозу і призводять до декомпенсації хребтового стовпа у випуклу сторону деформації. В структурі диспластичного сколіозу велику групу (до 40 %) складають грудні сколіози, при яких можливий розвиток компенсаторних противикривлень у поперековому відділі, і саме механізм їх формування, за даними сучасної літератури, не достатньо вивчений. Для підлітків, про яких йде мова, викривлення спричиняє за собою також значні психологічні травми.