Загальна характеристика ідіом, їх місце в сучасній системі фразеологічних одиниць мови. Особливості, види, типи, форми, методи та практичні аспекти перекладу художнього тексту. Аналіз перекладу мовних конструкцій та ідіоматичних одиниць в художніх творах.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Загальна характеристика ідіоматичних одиниць 1.1 Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві 1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць 1.3 Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови 1.4 Висновки Розділ 2. Особливості перекладу художнього тексту 2.1 Види перекладу, типи, форми і методи роботи з ним 2.2 Практичні аспекти перекладу художніх творів 2.3 Висновки Розділ 3. Багато невирішених питань залишається і в теорії та практиці перекладу цих одиниць з англійської на українську мову. Об’єктом дослідження є ідіоматичні одиниці в англійській мові. Мета роботи - проаналізувати структурно-семантичні особливості та стилістичну функцію ідіоматичних одиниць в художньому тексті, звертаючи увагу на національну своєрідність ідіом у англійській та засоби їхньої передачі українською мовою. Матеріалом дослідження стали художні твори англомовних письменників 19-20 ст. та їхні переклади українською мовою. В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та кроскультурного аналізу. У вітчизняному мовознавстві протягом довгого часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією відомого радянського мовознавця акад. В.В. Виноградова, який розподілив фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Дж.Сейдл і У.Макморді зазначають, зокрема: “The way in which the words are put together is often odd, illogical or even grammatically incorrect” [2, c.4]. Прикладами подібних одиниць в англійській мові можуть бути: to bring the house down; to take it out on someone. Проте, слід зазначити, що в британському та американському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід» до проблеми ідіоми. Подібним чином укладено більшість з інших оригінальних словників та довідників ідіом англійської мови Укладач іншого популярного словника ідіом британського варіанту англійської мови Вільям Колінз, зокрема, зазначає: «Вивчаючи ідіоми, завжди стикаєшся з двома найголовнішими проблема. У своїй передмові до словника Дж.Сейдл та У.Макморді “English idioms and how to use them” (1983) проф. Мєднікова зазначає: «Слово «ідіома» не є однозначним. Н.Н. Амосова [8, c. Фразема - це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми - це звороти, у яких наявний граматично провідний (головний) член - антецедент - та предикативна одиниця, що залежить від нього. Укладач «Великого англо-російського фразеологічного словника» відомий вчений-германіст О.В. Кунін [9, c.15] наводить класифікацію фразеологічних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріалі англійської мови і є, з першого погляду, специфічною лише для цієї мови, успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем, тобто її також можна вважати універсальною. Повний американізм властивий лише американському варіанту англійської мови (to come right with a bang - блискуче пройти, мати великий успіх, big time - великий, значний, to be on the (water) wagon - обстоювати тверезий спосіб життя, не вживати алкогольних напоїв, lone wolf - людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги). На думку Галіни Грінь, американські фразеологічні одиниці «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [11, c. Дослідження, виконані Альохіною А.І. та Грінь Г.С. [11, c.30], показують, що антонімія фразеології американського варіанту англійської мови є менш розвинутою, аніж синонімія, проте вона існує і має певні закономірності. Семантична група «говоріння»: to tell the world - «розповісти усьому світу; категорично стверджувати»; to talk wet - «розповідати нісенітницю»; to swap lies - «пліткувати» [11, c.36]. Проте більшість дослідників сходяться в тому, що фразеологізми повинні характеризуватися трьома найважливішими параметрами: неоднослівністю, стійкістю та ідіоматичністю. Так, В.Комісаров визначає переклад як «складне багатогранне явище [12, с. М.Рильський трактує переклад як «акт величезної дружби між письменником і перекладачем» [13, с. За визначенням харківського перекладознавця радянського часу О.Фінкеля, автора першої на теренах колишнього СРСР монографії з теоретичних питань перекладознавства «Теорія й практика перекладу» (1928), основною метою всіх перекладів є «ознайомлення читача, що належить до однієї мовної групи, з літературними творами, що їх написано іншою мовою» [14, с.7]. Останнім часом в англо-американському перекладознавстві посилюється орієнтація на «відчужений» переклад, корені якої сягають німецької перекладацької традиції ХІХ ст. Зважаючи на це, культуролог В.Руднєв розмежовує синтетичний переклад, завданням я