Визначення необхідності створення державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Характеристика процесу державної реєстрації прав нотаріусом, що здійснюється одночасно з вчиненням нотаріальної дії. Ознайомлення з основними функціями нотаріуса.
При низкой оригинальности работы "Особливості виконання нотаріусом функцій державного реєстратора під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З набранням чинності 1 січня 2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (далі - Закон), нотаріуси виконують функцію не тільки посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення, а й проводять державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Законом було створено єдину систему органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та визначено, що інформація про всі права на нерухоме майно та їх обтяження (заборо-на/арешт), субєктів прав, обєкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, підлягають внесенню до єдиної державної інформаційної системи - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). України «Про нотаріат» було доповнено статтею 46? та визначено, що нотаріус є спеціальним субєктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону і який має печатку такого реєстратора. Тобто нотаріальна дія щодо нерухомого майна та державна реєстрація речового права на нерухоме майно повязані між собою, повинні здійснюватись одночасно, що дасть змогу забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно. Таким чином, державою на нотаріусів України покладено виконання особливих функцій, повязаних з офіційним визнанням і підтвердженням фактів виникнення, переходу та припинення прав на нерухоме майно, обтяження цих прав в результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
