Розробка системи навчання в старших класах українській новелістиці 20-30-х років ХХ століття. Поглиблена робота над текстом з використанням знань з теорії літератури про природу жанру. Психологічні аспекти художнього сприймання новелістики учнями.
Аннотация к работе
Прикметним є і те, що, звертаючи велику увагу на вивчення епічного твору в школі, сучасна методична наука недостатньо висвітлює особливості роботи вчителя-словесника над творами малої епічної форми, зокрема новелами. Зокрема, не створено системи роботи над твором малого епічного жанру, власне новелою, у старших класах загальноосвітньої школи; не опрацьовано питання усвідомлення учнями авторської позиції у новелістиці М.Хвильового та Г.Косинки; потребує сучасного прочитання і аналізу творчість Ю.Яновського; не узагальнено передовий педагогічний досвід учителів з питання вивчення творів різних жанрів; неповно відображено психолого-педагогічні особливості сприймання учнями психологічної прози, зокрема модерної новели; поглибленого наукового висвітлення чекають питання вивчення стилю письменників, творчість яких вивчається за програмою. Недостатня теоретична і методична розробленість проблеми вивчення новелістики в загальноосвітній школі, про що свідчить аналіз науково-методичної літератури, необхідність повнішої реалізації навчально-виховних, пізнавальних і розвиваючих можливостей новелістики 20-30-х років ХХ століття зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його обєкт, предмет, мету і завдання. Сформовані уміння забезпечать системність вивчення творів, сприятимуть поглибленню теоретичних знань учнів з літератури та допоможуть краще зрозуміти старшокласникам творчість новелістів 20-30-х років. На другому етапі (1994-1996р.р.) вивчалася психолого-педагогічна та навчально-методична література з проблеми дослідження, проводився констатуючий зріз, визначався рівень знань учнів з питань жанру твору, зіставлялись показники ефективності пропонованої методики формування умінь аналізу новели.Засвоєння старшокласниками новелістики 20-30-х років ХХ століття залежить насамперед від вдало підібраної і виваженої системи уроків та правильно обраних методів, прийомів та форм навчання, що розвивають активну розумову діяльність учнів, їхнє емоційне і творче сприймання. Уміле використання на уроці лінгвостилістичного аналізу допоможе учням проникнути в тканину художнього твору, зрозуміти підтекст новели і авторську позицію. Ефективність впровадження у методику аналізу новелістики 20-30-х років ХХ століття історико-функціонального аспекту значно розширює амплітуду сприймання творів малої епічної форми та є інструментом наближення твору до читачів і виховання в них гуманістичних поглядів і переконань, формування громадянської позиції. У процесі експериментальної роботи підтвердилась думка, що підвищення рівня викладання новелістики в старших класах загальноосвітньої школи сприяє вихованню учнів і формуванню у них гуманістичного світосприймання.
Вывод
Хід і результати педагогічного експерименту дозволяють зробити висновки: 1. Засвоєння старшокласниками новелістики 20-30-х років ХХ століття залежить насамперед від вдало підібраної і виваженої системи уроків та правильно обраних методів, прийомів та форм навчання, що розвивають активну розумову діяльність учнів, їхнє емоційне і творче сприймання.
2. Уміле використання на уроці лінгвостилістичного аналізу допоможе учням проникнути в тканину художнього твору, зрозуміти підтекст новели і авторську позицію.
3. Ефективність впровадження у методику аналізу новелістики 20-30-х років ХХ століття історико-функціонального аспекту значно розширює амплітуду сприймання творів малої епічної форми та є інструментом наближення твору до читачів і виховання в них гуманістичних поглядів і переконань, формування громадянської позиції.
У процесі експериментальної роботи підтвердилась думка, що підвищення рівня викладання новелістики в старших класах загальноосвітньої школи сприяє вихованню учнів і формуванню у них гуманістичного світосприймання.
Оскільки питання вивчення української новелістики 20-30-х років ХХ століття недостатньо розроблене, на матеріалі дослідження може бути створений методичний посібник для вчителів-практиків які реалізують навчальні та виховні завдання загальноосвітньої школи.
Перспектива подальшої розробки досліджуваної проблеми бачиться у вирішенні таких завдань: ? виховання національної свідомості у процесі вивчення новелістики старшокласниками;
? організація роботи над стилістичними особливостями новел, що вивчаються у загальноосвітній школі;
? здійснення взаємозвязку під час вивчення новелістики на уроках української та зарубіжної літератур.
Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора
1. Прочитаймо ще раз ”Вершники” Ю.Яновського // Українська мова і література в школі. - 1993. - №11.- С.43-46.
2. До питання вивчення творчості Миколи Хвильового в школі // Збірник наукових праць викладачів педагогічного факультету: випуск 1. - Камянець-Подільський, 1997.- С.143-149.
3. До питання аналізу художнього твору в школі // Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного педуніверситету: серія філологічна: випуск 2. - Камянець-Подільський, 1998.- С. 255-257.
4. Автор і герой у новелах Григорія Косинки // Українська література в загальноосвітній школі. - 1999. - №1.- С. 18-21.
5. Психолого-педагогічні особливості сприймання новелістики 20-30-х років ХХ століття старшокласниками загальноосвітньої школи // Дивослово.- 1999.- №9.- С.37-38.
6. Особливості вивчення новелістики 20-30-х років ХХ століття в загальноосвітній школі //Українська література в загальноосвітній школі.- 1999.- №6.- С.13-15.