Особливості вербальної, невербальної та паравербальної комунікації представників китайського етносу як учасників міжкультурного контакту - Статья

Аналізуються сучасні підходи до вивчення даної проблеми та питань про процес надання інформації та забезпечення успішності її розуміння представниками китайської етнічної спільноти. The article «Features of verbal, nonverbal and paraverbal communication of representatives of the Chinese ethnos as participants of intercultural contact» is devoted to the analysis of the features of representatives of the Chinese ethnos as participants of intercultural contact with the goal of mastering a new language. In different languages, messages can be coded differently, because in addition to the words-signs there are also signs-deeds, signs-drawings, etc., each of which has its own specialty in comparison with a similar code in another national culture. The information about the specific features of the main types of Chinese communication - verbal, nonverbal and paraverbal and some features and characteristics of their communicative behavior in conditions of foreign cultures was presented. Special attention was paid to the basic forms and methods of nonverbal communication of Chinese people: kinesics - a set of gestures, postures, body movements; takisiks - handshakes, touches, etc.; sensorics - a set of sensory perceptions, which are based on information from the senses and emotions; proksemiks - methods of using space in the process of communication.Красних характеризує код культури, як своєрідну «сітку», яку культура «накидає» на навколишній світ, членує його, проводить його категоризацію, структурує та оцінює його. Але у кожній мові існує своє власне бачення та сприйняття світу, тому підчас процесу комунікації носіїв різних мов створюються ситуації мовної невідповідності та непорозуміння. комунікація китайський вербальний етнос До головних форм та методів невербальної комунікації відносять: кінесику - сукупність жестів, поз, рухів тіла; такесику - рукостискання, поцілунки, прогладжування, поплескування та інші дотики до тіла іншого учасника комунікації; сенсорику - сукупність чуттєвих сприйнять, що ґрунтуються на інформації від органів почуттів та емоцій; проксеміку - методи використання простору в процесі комунікації; хронеміку - методи використання часу в процесі комунікації. У кожній культурі існує своє власне бачення та сприйняття світу, своя система різного рівня знаків та символів, тому за умов контакту носіїв різних мов та культур створюються ситуації взаємного непорозуміння, яке є наслідком семантичної та іншої невідповідності. Китаєць повинен не лише сам «не втратити лице», а і «зберегти лице» іншої людини.Підводячи певні підсумки, треба підкреслити необхідність обовязкового ознайомлення викладачів та учасників ділових контактів з китайцями з особливостями їх комунікативної поведінки. До того ж китайські студенти, на думку більшості працівників вищої школи, є достатньо складним для навчання контингентом, тому що їх ментальні, історико-культурні, психологічні та мовні особливості створюють за умов навчальної аудиторії та поза нею певні проблеми.

Основний зміст.

Підводячи певні підсумки, треба підкреслити необхідність обовязкового ознайомлення викладачів та учасників ділових контактів з китайцями з особливостями їх комунікативної поведінки. До того ж китайські студенти, на думку більшості працівників вищої школи, є достатньо складним для навчання контингентом, тому що їх ментальні, історико-культурні, психологічні та мовні особливості створюють за умов навчальної аудиторії та поза нею певні проблеми. Саме тому такою важливою є інформація про особливості їх історичного розвитку, ментальність, когнітивні можливості і тощо.

Китайці є носіями культури колективістського типу, тому у складних ситуаціях нового мовного та культурного оточення демонструють низький рівень адаптивності. За умов міжкультурного та міжмовного контакту, який до того ж може сприйматися як своєрідний конфлікт, вони можуть більш за все хвилюватися про збереження гідності. Саме тому, працюючі з ними, викладач повинен проявляти стриманість та терпіння а також демонструвати по відношенню до своїх учнів доброзичливість та відмовитися від емоційного тиску на них. Володіння ж інформацією про особливості психічного складу китайців є основою для передбачення їх можливої інтелектуальної або психологічної реакції за умов міжкультурного контакту.

1. Афонасенко Е. В. Особенности этнического самосознания современных китайцев. Развитие личности. М.: МГПУ, 2004. № 1. С. 131-143.

2. Балыхина Т. М., Чжао Юйцзян. От методики к этнометодике. Обучение китайцев русскому языку: проблемы и пути их преодоления: монографія. М.: РУДН, 2010. 344 с.

3. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. 284 с.

4. Лихачев Д.С. Концептосфера русского язика. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. М.: Academia, 1997. С. 280-287.

5. Резников Е. Н. Психология этнического общения. М.:Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. 160 с.

6. 6. Русское и китайское коммуникативное поведение. Вып.1 Воронеж: изд-во «Истоки», 2002. 76 с.

7. Спешнев Н. А. Китайцы: особенности национальной психологи. СПБ: Каро, 2011. 336 с.

8. Тан Хань. Лингвокультурная специфика русско-китайского делового общения: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук / Тань Хань. - М, 2001. - 22 с.

9. Чу Шуся. Речевые средства выражения коммуникативного дискомфорта в межкультурном деловом общении: диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук / Чу Шуся. - Санкт-Петербург, 2014. - 170 с.Ханне Чен. Эти поразительные китайцы. М.: Астрель, 2006. 256 с.

Размещено на .ru