Інформаційна війна як цілеспрямовані інформаційні впливи, що здійснюються суб’єктами впливу на об"єкти впливу з використанням інформаційної зброї задля досягнення мети. Принципи її ведення, аналіз технологій. Вплив на розвиток міжнародних відносин.
Аннотация к работе
Вступ Бурхливий розвиток інформаційних технологій, комунікаційних мереж, засобів звязку та доступу до різноманітної інформації, що ми сьогодні спостерігаємо, не могли не позначитися на соціальній сфері, на суспільних та на міжнародних відносинах. Сьогодні новітні технології відіграють дуже велику роль в будь-якому суспільстві - вони дозволяють швидко обробляти великі банки інформації, змінюють структуру комунікації між людьми, в цілому відбиваються у всіх сферах людського життя. Швидкий розвиток інформаційних технологій, які стають загрозою і перетворюються на війни, радикально змінює структуру суспільства та значно трансформує міжнародні відносини. На сучасному етапі розвитку людства, коли все розвинутими стають інформаційні технології та системи, інформаційні війни стають насправді небезпечними і мають дуже великий вплив на розвиток світового суспільства і безпосередньо впливають на міжнародні відносини за допомогою високотехнологічного обладнання або ж за допомогою психологічних операцій, які набувають зараз все ширшого розповсюдження. Застарілі ідеології ведення війн четвертого покоління (Велика Вітчизняна війна, війни в Чечні) та п’ятого покоління (з застосуванням ядерної зброї) змінюються на ідеологію ведення війн шостого покоління, яка характеризується наступними основними постулатами (згідно зі стратегічною концепцією США «Спільна перспектива-2010»): - перемога полягає зовсім не в захопленні території противника; - застосування ядерної зброї зовсім не є найвагомішим аргументом; - цілком достатньо для досягнення цілей війни заподіяти противнику непоправної шкоди, застосовуючи високоточну зброю для руйнування найважливіших об’єктів або комунікацій (інфраструктури управління); - масові жертви серед мирного населення та особового складу противника, заподіяння істотної економічної та екологічної шкоди, з огляду на загальну тенденцію глобалізації всіх світових процесів, - не є доречними. Інформатизація суспільства виступає одним з вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою інтеграції України в світове співтовариство. Інформаційні системи все більше ускладнюються, взаємозалежність між різноманітними компонентами вже не завжди очевидна, та інформаційна безпека набуває таким чином все більш глобального характеру, виходячи у більшості випадків на перший план. Слід відмітити, що в силу суб’єктивних факторів категорія «інформаційна безпека» сьогодні розглядається в Україні і за кордоном переважно у організаційно-управлінському та інженерно-технологічному аспектах, що, на мою думку, не зовсім правильно і в майбутньому може призвести до неправильного формування державної політики. Саме тому існує нагальна необхідність розвитку наукових досліджень спеціальних інформаційних операцій. Вже нині певні розробки провадяться у Національному інституті стратегічних досліджень, Національному інституті українсько-російських відносин, Інституті міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка, окремих спеціалізованих науково-дослідних установах. Проблеми, що виникають з розвитком сучасного інформаційного суспільства та високої ймовірності втягнення України в інформаційну війну, диктують необхідність глибокого вивчення цієї проблеми та вироблення методологічних засад інформаційної боротьби, які повинні стати фундаментом формування і реалізації політики забезпечення національних інтересів на інформаційному рівні, в тому числі й у воєнній сфері, та створення національної системи інформаційної безпеки України. Інформаційну війну можна розглядати як якісно новий вид бойових дій, активна протидія у інформаційному просторі. Аналіз технологій ведення інформаційних війн Зважаючи на роль інформації у сучасному світі, американський дослідник М. Маклюен виводить цікаву тезу, яка звучить так: «Істинно тотальна війна - це війна за допомогою інформації. Такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється їжі, даху над головою. Мета таких маніпуляцій найчастіше полягає у: ? внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів; ? дезорієнтації та дезінформації мас; ? послабленні певних переконань, устоїв; ? залякуванні свого народу образом ворога (у такому випадку маємо підстави говорити про інформаційну війну на своїй території; саме таку інформаційну війну вела Росія перед збройним конфліктом у Чечні: формуючи образ ворога, російські державні і продержавні ЗМІ називали загони чеченців бандформуваннями, формували загальне негативне ставлення до чеченців і взагалі - «осіб кавказької національності» [59] і т.д. Приводом для бомбордування Багдаду Сполученими Штатами стала поширена через усі світові ЗМІ інформація, що режим Саддама Хусейна нібито має зброю масового знищення. Війна в Іраку триває, а зброю так і не знайшли. Зокрема, українські політики, як ніколи, вивчили технологію ведення інформаційної війни. Наприклад, вважається, що одну з таких деякий час тому використала Юлія Володимирівна Тимош