Особливості відтворювальної структури національної економіки - Курсовая работа

Економічне зростання повинно відображати не тільки зростання основних макроекономічних показників порівняно з попереднім періодом, а й спрямовувати їх до потенційно можливого рівня, за умови повного використання наявних економічних ресурсів. Аналогічними є висновки більшості українських економістів, що визначають структурну перебудову як один з вагомих чинників пожвавлення економічної динаміки в країні та вирішення багатьох соціальних проблем. Пожвавлення інвестиційної діяльності, як основний чинник досягнення поставленої мети, забезпечується зростанням рівня реальних доходів субєктів економічної діяльності в країні, ступенем доступності та вартістю кредитних ресурсів, розвитком фондового ринку, стабільністю ситуації на валютному, грошовому та товарному ринках країни. Необхідність аналізу існуючого інструментарію бюджетно-податкового та грошово-кредитного регулювання динаміки економічного розвитку країни та, на його основі, визначення шляхів та напрямів покращення їх впливу на структуру національної економічної системи й обумовлюють актуальність теми дослідження. В свій час питаннями структурної перебудови економіки та дослідженню економічних структур приділяло увагу чимало науковців.Структура економіки країни - це співвідношення, які відображають взаємозвязки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, окремими її секторами, галузями тощо. Структуру можна визначити як ефективну за умови наявності зростання продуктивності праці, фондовіддачі, зниження матеріаломісткості, а також відповідності виробленої продукції потребам суспільства. Економічна наука розглядає структуру як якісне розчленування і кількісну пропорційність процесів виробництва, тобто відображує внутрішньовиробничі звязки та залежності, що виникають під впливом суспільного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил і системи виробничих відносин [3, с. За умови визначення структури як способу формування взаємозвязків між окремими частинами національної економічної системи, йдеться про «економічну структуру». Економіка - (від грецького oikonomiks) в загальноприйнятому розумінні - це народне господарство, що охоплює галузі матеріального виробництва та невиробничої сфери [2]; це система відносин між людьми, що повязані з використанням обмежених економічних ресурсів з метою найбільш повного задоволення потреб суспільств; це сукупність економічних (виробничих) відносин певної суспільно-економічної формації, або економічний базис суспільства.Процес суспільного відтворення проходить чотири стадії: - виробництво - процес взаємодії трьох основних факторов - робочої сили, засобів праці та предметів праці, направлений на створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства [2, с. Так, «продуктивні сили - система субєктивних і речових факторів виробництва: а) люди, що здатні до праці, мають певні навички і знання; В межах відносин економічної власності йдеться про відтворення відносин між людьми з приводу привласнення різних обєктів власності у всіх сферах суспільного відтворення - безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні. Матеріальною основою неперервного відтворення і розвитку виробництва виступає відтворення сукупного суспільного продукту, яке формується на чотирьох стадіях його руху: - власне виробництво - це характер організації виробництва з врахуванням технологічного його способу та соціально-економічних принципів розвитку економіки країни; фонду нагромадження - частини суспільного продукту, яка спрямовується на збільшення особистих і речових факторів виробництва, на розвиток технологічного способу виробництва.Формування елементів ефективної структури економіки країни забезпечує зростання основних її параметрів порівняно з попередніми тенденціями розвитку. При трактуванні змісту терміну «ефективність» досить часто він визначається як «…здатність приносити ефект, спричиняти дію» [2]. Що може визначатися як ефект від формування ефективної економіки країни? Матеріально-речовий ефект від формування «ефективної економічної структури» розкриває її взаємозвязок з розвитком продуктивних сил, що забезпечує збільшення основних макроекономічних показників, зростання суспільної продуктивності праці. Забезпечує формування елементів економіки країни, що відповідають умовам виготовлення такого переліку товарів та послуг, який підпадає під дію принципу оптимальності (забезпечує одночасно і виробничу, і розподільчу ефективність).Економіка будь-якої країни є складною системою, тобто сукупністю якісно визначених підсистем, між якими існує закономірний звязок. Системі притаманні специфічні ознаки: система складається з підсистем (елементів); кожна підсистема (елемент) має всі ознаки системи; кожна підсистема (елемент) складається з підсистем (елементів) нижчого рівня; усі підсистеми (елементи) взаємоповязані. Співвідношення, які відбивають взаємозвязки та взаємозалежності між окремими частинами економіки в процесі її розвитку, характеризуються поняттям «структури економіки».

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи відтворювальної структури національної економіки країни

1.1 Сутність економічних категорій «економічна структура» та «структура національної економіки

1.2 Поняття про відтворювальну структуру національної економіки

1.3 чинники та категорії формування оптимальної та ефективної економічної структури

Розділ 2. Практична частина

Висновки

Список використаних джерел

Економіка будь-якої країни є складною системою, тобто сукупністю якісно визначених підсистем, між якими існує закономірний звязок. Системі притаманні специфічні ознаки: система складається з підсистем (елементів); кожна підсистема (елемент) має всі ознаки системи; кожна підсистема (елемент) складається з підсистем (елементів) нижчого рівня; усі підсистеми (елементи) взаємоповязані. Співвідношення, які відбивають взаємозвязки та взаємозалежності між окремими частинами економіки в процесі її розвитку, характеризуються поняттям «структури економіки».

Структура економіки має велике значення для збалансованого розвитку народного господарства, ефективного та стабільного зростання його. Світовий досвід указує на те, що економічне зростання країн Західної Європи та Південно-Східної Азії великою мірою пояснюється глибокими структурними змінами, які забезпечили впровадження досягнень науково-технічного прогресу, економію та раціональне використання ресурсів та інші позитивні зрушення.

Структура економіки - багатопланове поняття, яке відображає співвідношення різних елементів економічної системи.

Залежно від характеру елементів та змісту економічних явищ, звязки між якими відображаються в пропорціях, на макроекономічному рівні розрізняють такі основні види структурних співвідношень: відтворювальні, соціальні, галузеві, регіональні, зовнішньоекономічні тощо.

Відтворювальні пропорції характеризують співвідношення: між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання; між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю; між споживанням та нагромадженням; між виробничими галузями та інфраструктурою.

Співвідношення між виробництвом засобів виробництва (І підрозділ) і виробництвом предметів споживання (II підрозділ) є однією з найважливіших економічних пропорцій, яка значною мірою визначає динаміку і структуру суспільного виробництва. Досвід економічно розвинутих країн показує, що оптимальних темпів економічного розвитку можна досягти за різноманітних співвідношень окремих елементів суспільного продукту. Це обумовлюється взаємодією факторів, повязаних із досягненнями науково-технічного прогресу, якісним зростанням суспільних потреб, продуктивністю праці, обмеженням природних ресурсів, екологічними проблемами, міжнародним поділом праці, спеціалізацією виробництва та іншими факторами.

1. Ґенеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття, персоналії. Укладачі: В.С. Іфтемічук, В.А. Григорьєва, М.І. Маниліч, Г.Д. Шута / За наук. ред. Г.І. Башнянина і В.С. Іфтемічука. - К.: Магнолія плюс, 2004. - 688 с.

2. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999. - 1126 с.

3. Економічна енциклопедія. У трьох томах, т.3./ Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред) та ін. - К.: Вид. центр «Академія», 2002. - 952 с.

4. Економічний словник-довідник/ За ред. док. екон. наук С.В. Мочерного. - К.: Феміна, 1995. - 368 с.

5. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відпов. ред.) та ін.-К.: изд. центр «Академія» 2002.- 952 с.

6. Лаффер А., Мейсельман Д. Феномен всемирной инфляции. [Електрон. ресурс]

7. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. С англ. 11-го изд. - К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.

8. Мельник В.М. Обмежувальна та стимулююча роль податків// Фінанси України. - 2006, №1. - С. 31-37.

9. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. / С.В. Мочерний - К.: Знання-прес, 2002. - 687 с.

10. Навчальний економічний словник-довідник (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття персоналії. Укладачі: В.С. Іфтемчук, В.А. Григорєв, М.І. Малінич, Г.Д. Шутак / за наук. ред. Г.І. Башнянина і В.С. Іфтемчука. - 2е видання, випр.і допов. - Львів: «Магнолія 2006», 2007. 688 с.

11. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. - К.: Либідь, 2001. - 616 с.

12. Перехідна економіка: Підручник/ В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін./ За ред. В.М. Геєця. - К.: Вища шк., 2003. - 591 с.

13. Словник економічних термінів. [Електрон. ресурс]

14. Ринкова економіка: теоретико-практичні проблеми становлення в Україні/ За ред. професора Г.І. Башнянина. - К.: ІСДО, 1996. - 382 с.12. Філософський словник соціальних термінів/ За заг. ред. В.П. Андрущенка. - К.- Харків: Корвін, 2002. - 672 с.

Размещено на .ru