Розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання питання відшкодування шкоди в Україні та Німеччині. Аналіз думок вчених щодо визначення поняття зобов"язання з відшкодування шкоди. Порівняльний аналіз законодавства України та ФРН.
Аннотация к работе
ЦК України визначає, що правовими наслідками порушення договірних і деліктних зобов’язань є їх припинення внаслідок односторонньої відмови, якщо це передбачено договором чи законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди; звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди. Якщо ж поновлення первинного стану неможливе або цього недостатньо для відшкодування шкоди кредитора, зобов’язана особа має відшкодувати шкоду кредитору в грошовій формі. Що стосується НЦУ, то відповідно до абз.1 § 823 особа, яка навмисно або в результаті необережності протиправно завдає шкоду життю або здоров’ю, посягне на свободу, власність або інше право іншої особи, зобов’язана відшкодувати завдану шкоду. Таким чином, аналіз законодавства України та ФРН щодо зобов’язань із відшкодування шкоди дає підстави зробити висновок, що ЦК України закріплює обов’язок особи, яка завдала шкоди, на її відшкодування в повному обсязі, при цьому не закріплюючи форми відшкодування. Русу зазначає, що "за зобов’язаннями з відшкодування шкоди особа, яка завдала шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, зобов’язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування завданої шкоди в повному обсязі" [8, с.373].