Особливості відновлювальної терапії хворих гіпертонічною хворобою - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Автореферат

Дослідження показують, що газові суміші зі зниженим парціальним тиском кисню, які імітують гірське повітря, чинять аналогічні позитивні ефекти, а також підвищують стійкість організму до впливу проникаючої радіації (Березовський В.А., Левашов М.І.,1993; Стрєлков Р.Б., Караш Ю.М., Чижов А.Я.,1985, Левашов М.І., Літвінова А.Н., Шелест І.І., 1992). В літературі існують численні дані з приводу застосування прямих та непрямих антиоксидантів, проте немає робіт, що стосуються використання синтезованого в Запорізькому медичному університеті препарату тіотріазоліну для лікування хворих ГХ учасників ліквідації наслідків аварії на Ч АЕС . Вивчити адаптивні зміни під впливом лікування ШГК, включаючи стан центральної та периферичної гемодинаміки, пульсового кровотоку, функцію зовнішнього дихання, вегетативної нервової системи, крові у хворих на ГХ залежно від стадії захворювання. Вивчити зміни показників системної гемодинаміки, ліпідного обміну, функції зовнішнього дихання, крові, перекисного окислення ліпідів у обстежених осіб при поєднаному застосуванні ШГК та тіотріазоліну у складі комплексної терапії хворих на ГХ П ст. Розробити практичні рекомендації по застосуванню ШГК та тіотріазоліну для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на ГХ, в умовах лікувального закладу.З метою стимуляції саногенних механізмів видужання в дослідних групах хворим ГХ I i П ст. призначався курс штучного гірського клімату . У контрольних групах особи також одержували комплексне лікування, але без включення в нього ШГК (66 хворих ). У хворих до та після проведення курсу лікування вивчались показники функціонального стану вегетативної нервової системи (вегетативний індекс Кердо, око-серцевий рефлекс Ашнера-Даніні, рефлекторний дермографізм, дихальний коефіцієнт Хільденбранта, ортостатичний рефлекс Превеля, математичний аналіз серцевого ритму за Баєвським ). Значно рідше після закінчення курсу лікування хворі відмічали задуху (до лікування 45 %, після - 11 %, у той час як у контрольній групі-26 %). Так, болі у ділянці серця зменшувались у 4,7 рази після включення у комплекс лікування курсу ШГК i тільки у 1,5 рази без нього.Застосування вибіркових комплексів відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у залежності від стадії захворювання (перша та друга) приводить не тільки до нормалізації рівня артеріального тиску, але і до загального клінічного поліпшення їх стану, що супроводжується виразним зменшенням числа скарг на задуху, головні болі, болі у ділянці серця, остеалгії, порушення сну та апетиту. Додаткове призначення курсу переривної нормобаричної гіпоксії у терапевтичний комплекс хворим на гіпертонічну хворобу I ст. супроводжується більш виразним зниженням рівня як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску вже на 10 день лікування. учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у порівнянні з хворими першої стадії відмічаються більш виразні порушення регуляції центральної та периферичної гемодинаміки, пригнічення функції симпатичної нервової системи, дихання, кровоутворення, функції печінки, зниження толерантності до фізичного навантаження. Призначення хворим на гіпертонічну хворобу другої стадії додатково до комплексної терапії курсу тіотріазоліну посилює гіпотензивний ефект відновлювального лікування, позитивно впливає на зміни показників центральної та периферичної гемодинаміки, ліпідний спектр крові, чинить антиоксидантну та гепатопротекторну дії. 5.Спільне застосування переривної нормобаричної гіпоксії та тіотріазоліну хворим на гіпертонічну хворобу другої стадії потенціює їх лікувальні дії, приводить до більш виразного зниження рівня артеріального тиску, поліпшення показників центральної та периферичної гемодинаміки, підвищення толерантності до фізичного навантаження, зменшення вираженості вегетативного дисбалансу, порушень перекисного окислення ліпідів, активно стимулює еритро-та лейкоцитопоез, нормалізує показники функції зовнішнього дихання та позитивно впливає на зміну деяких функціональних показників печінки.

1. Застосування вибіркових комплексів відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у залежності від стадії захворювання ( перша та друга) приводить не тільки до нормалізації рівня артеріального тиску, але і до загального клінічного поліпшення їх стану, що супроводжується виразним зменшенням числа скарг на задуху, головні болі, болі у ділянці серця, остеалгії, порушення сну та апетиту.

2. Додаткове призначення курсу переривної нормобаричної гіпоксії у терапевтичний комплекс хворим на гіпертонічну хворобу I ст. супроводжується більш виразним зниженням рівня як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску вже на 10 день лікування. Зниження тиску здійснюється переважно за рахунок зменшення хвилинного обєму кровообігу на фоні деякої тенденції до зниження загального периферичного опору судин, при цьому відмічається позитивний вплив гіпоксичної адаптації на відновлювання порушеної функції ауторегуляції пульсового кровотоку, активізуючий вплив на функцію дихання, кровоутворення, білковоутворюючу функцію печінки, нормалізацію тонусу симпатичної нервової системи, зростання толерантності до фізичного навантаження.

3. У хворих на гіпертонічну хворобу II ст. - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у порівнянні з хворими першої стадії відмічаються більш виразні порушення регуляції центральної та периферичної гемодинаміки, пригнічення функції симпатичної нервової системи, дихання, кровоутворення, функції печінки, зниження толерантності до фізичного навантаження. Гіпотензивний ефект нормобаричної гіпоксії здійснюється переважно за рахунок зниження загального периферичного опору судин та деякого поліпшення ауторегуляції периферичного кровотоку, зменшення тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Для нормалізації рівня артеріального тиску потрібний більш довгий період гіпоксичної адаптації ( біля двох-трьох тижнів курсовового лікування ).

4. Призначення хворим на гіпертонічну хворобу другої стадії додатково до комплексної терапії курсу тіотріазоліну посилює гіпотензивний ефект відновлювального лікування, позитивно впливає на зміни показників центральної та периферичної гемодинаміки, ліпідний спектр крові, чинить антиоксидантну та гепатопротекторну дії.

5.Спільне застосування переривної нормобаричної гіпоксії та тіотріазоліну хворим на гіпертонічну хворобу другої стадії потенціює їх лікувальні дії, приводить до більш виразного зниження рівня артеріального тиску, поліпшення показників центральної та периферичної гемодинаміки, підвищення толерантності до фізичного навантаження, зменшення вираженості вегетативного дисбалансу, порушень перекисного окислення ліпідів, активно стимулює еритро- та лейкоцитопоез, нормалізує показники функції зовнішнього дихання та позитивно впливає на зміну деяких функціональних показників печінки.

6. Застосування у комплексі лікування хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії, які постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, переривної нормобаричної гіпоксії та тіотріазоліну підвищує ефективність відновлювальної терапії і може бути рекомендоване для широкого впровадження у практику лікувально-профілактичних закладів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплексі відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу- учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, необхідно включати метод переривної нормобаричної гіпоксії , який чинить виражену гіпотензивну дію, сприятливо впливає на функціональний стан центральної нервової системи, серцево-судинної системи, стан дихання, функцію кісткового мозку, біоенергетичні процеси у організмі. Цей засіб скорочує період видужання хворих гіпертонічною хворобою.

2. При застосуванні методу переривної нормобаричної гіпоксії в умовах лікульно-профілактичного закладу рекомендується моделювання штучного гірського клімату за допомогою вітчизняного приладу "Борей", виконаного на основі мембранної технології молекулярного газорозподілу повітря , що забезпечує та підтримує задані параметри гіпоксичної газової суміші . Перший сеанс аеротерапії тривалістю 30 хв. слід проводити при концентрації кисню 13-14 об%, наступні - на рівні 10-12 об%. Загальна тривалість курсу лікування при гіпертонічній хворобі I ст. 8-9 днів, при гіпертонічній хворобі П ст. - не менш як 14 днів.

3. Включення тіотріазоліну у комплекс лікування хворих на гіпертонічну хворобу П ст. сприяє більш виразному зниженню артеріального тиску, нормалізації показників серцево-судинної, дихальної систем, крові, виявляє антиоксидантну та протиліпідемічну дії. Препарат слід призначати у перші 5 днів внутрімишньо по 2 мл 2,5% розчину, а після цього - по одній таблетці 3 рази на день протягом 15 днів.

4. Найбільш ефективне для лікування хворих гіпертонічною хворобою П ст. поєднане застосування штучного гірського клімату та тіотріазоліну. Під їх впливом відбувається нормалізація рівня артеріального тиску, поліпшення показників центральної та периферичної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, еритро-та лейкоцитопоеза, підсилюється антиоксидантна та протиліпідемічна дія, підвищується фізична працездатність.

5. Для оцінки ефективності лікування пропонується функціональна пресорна проба, яка містить у собі вивчення реоплетизмографічним способом рівня пульсового кровотоку у пальці руки при стискуванні мяких тканин плеча манжетою з послідовним утворенням у ній тиску 40, 80,1 20 та 160 мм рт.ст. Динамічне дослідження пульсового кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу дозволяє виявити характер порушень ауторегуляції периферичного кровообігу. гірський гіпертонічний кровоток

1. Мамедов А.М. Гемодинамические механизмы саногенного действия гипоксической адаптации при лечении больных гипертонической болезнью // Архив клинической и экспериментальной медицины. Донецк, 1997.-Т.6, N2.-С.204-207.

2. Мамедов А.М. Применение искусственного горного климата в комплексном лечении больных гипертонической болезнью участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.- Одесса,1997.-N 3 (11).-C.40-44.

3. Дейнега В.Г., Мамедов А.М., Волошин М.А, Пономаренко В.И. Применение тиотриазолина в комплексном лечении пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС // Український кардіологічний журнал.-Київ, 1996.- N 2.-C.169.

4. Дейнега В.Г., Пономаренко В.И., Мамедов А.М., Шапран Н.Ф. и др. Применение оротерапии в лечении больных нейроциркуляторной дистонией в условиях санатория //Физические лечебные факторы в медицинской реабилитации: Материалы республиканской межрегиональной научно- практической конференции ( Миргород 15-16 ноября1995 г.). - Одесса, 1995.- C.59-60.

5. Шапран Н.Ф., Натуча С.Я., Мамедов А.М., Шарафьян Г.Н. Об особенностях оздоровления больных с вегетососудистой дистонией, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Физические лечебные факторы в медицинской реабилитации: Материалы республиканской межрегиональной научно-практической конференции (Миргород 15-16 ноября 1995 г.). - Одесса, 1995.- C.-204 - 205.

6. Дейнега В.Г., Мамедов А.М., Пономаренко В.И., Сытник В.А. и др. Методические рекомендации по проведению аромотерапии.- Запорожье, 1995.-С.12.

7. Дейнега В.Г., Крикота Е.М., Пономаренко В.И., Мамедов А.М. и др. Определение и методы коррекции нарушений состояния ауторегуляции периферического кровотока у больных с сердечной недостаточностью // Методические рекомендации. - Запорожье, 1995.- С. 20.

8. Дейнега В.Г., Мамедов А.М., Алипова О.Е., Тороп В.В. и др. Обоснование применения иммунокоррегирующих средств в восстановительной терапии пострадавших в результате аварии на ЧАЭС //Тези доповідей Української науково - практичної конференції з питань клінічної імунології та алергології (Київ-Харків, 26- 27 січня1995 р.). Київ, 1995.- C.32.

9. Мамедов А.М. Методологические основы саногенно-патогенетической концепции системы комплексной санаторно-курортной реабилитации больных // Тезисы докладов 56-ой итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28 и

30 ноября 1995г. - Запорожье, 1996. - C. 65-66.

10. Мамедов А.М. Системная энзимотерапия в комплексной реабилитации в условиях санатория лиц, пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС // Тезисы докладов 56-ой итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28 и 30 ноября 1995 г. - Запорожье, 1996 .- C 66-67.

11. Дейнега В.Г., Мамедов А.М. Застосування штучного гірського клімату в комплексі санаторної реабілітації осіб з серцево-судинними захворюваннями, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Інформаційний лист. - Київ, 1996.-N 119.- С.2 .

12. Сколибог С.А., Дейнега И.В.,Мамедов А.М., Ефименко В.Н. О биоритмологическом подходе в лечении кардиологических больных // Тезисы докладов 56-ой итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28 и 30 ноября 1995г.- Запорожье, 1996.- C. 101-102.

13. Дейнега В.Г., Пономаренко В.И., Мамедов А.М., Шапран Н.Ф. и др Применение искусственного горного климата (ИГК) при дискинезиях пищеварительного канала в условиях санаторной реабилитации лиц пожилого возраста // Матеріали пленуму Українського товариства геронтологів та геріатрів "Фізіологія і патологія органів травлення у осіб похилого і старечого віку " (18-20 вересня 1996, м. Чернівці).- Київ, 1996.- C. 36- 37.

14. Дейнега В.Г, Мамедов А.М. Застосування штучного гірського клімату для лікування хворих на гіпертонічну хворобу // Тези доповідей VI конгресу світової федерації Українських лікарських товариств, 9-14 вересня.- Одеса, 1996.- C.105-106 .

15.Колесник Е.О., Дейнега В.Г., Пономаренко В.І., Мамедов А.М. та інш. Комплексна реабілітація у санаторії осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС // Методичні рекомендації. Запоріжжя, 1996.-С. 9 .

16.Мамедов А.М. Применение искусственного горного климата для лечения больных гипертонической болезнью // Наукові праці Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, присвячені 70 річному ювілею інституту. - Запоріжжя, 1997.-С.106.

17. Мамедов А.М. Применение искусственного горного климата и тиотриазолина в комплексном лечении больных гипертонической болезнью, участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС// Матеріали Української науково- практичної конференції з міжнародною участю "Нетрадиційні методи діагностики і лікування у курортній практиці"- Київ, 1997.- С.45-46.

Размещено на .ru