Опис та специфіка Китайської Народної Республіки, її становлення та розвиток. Характеристика загальних особливостей розвинутих країн, сутність периферійного капіталізму. Основні риси державного управління економікою Китайської Народної Республіки.
Аннотация к работе
Визначальною тенденцією розвитку цих країн, починаючи з 60-х років XX ст., стає все більша їх диференціація і одночасне зростання їхньої ролі та значення у світі. У 1950 р. найбільш "просунуті" в економічному відношенні країни, що розвиваються (35 країн), випереджували середні (54 країни) у 2,4 раза, а найбільш слаборозвинені (36 країн) у 5,4 раза. Так, у 1992 р. дохід на душу населення у першій групі країн, що розвиваються (19 країн), перевищував аналогічний показник середньорозвинених держав групи вже у 2,9 раза, а нижньої групи - у 12,2 раза. Незважаючи на значну різноманітність країн, що розвиваються, їхніх характерних рис і особливостей, можна виділити ряд спільних ознак, що дає змогу розглядати ці країни як певну стійку спільність. Часто проблеми для національних інвесторів у країнах, що розвиваються, пов?язані ще й з тим, що основні позиції в економіці належать іноземному капіталу, який вкрай неохоче поступається своїми позиціями на користь місцевих підприємців.Викликає значний інтерес досвід державного регулювання і планування в КНР, де економічна реформа, розпочата більше 10 років тому, здійснювалася повільними темпами, що пояснювалося прискореним переходом народного господарства до ринкових відносин, поспішним скороченням сфери директивного планування, бажанням отримати від реформи швидку віддачу. Вирішення проблеми плану і ринку поставлено в залежність від конкретних умов, факторів часу та балансу між попитом і пропозицією. В одних випадках може і повинен переважати план, а в інших - ринок, економічні методи управління. Під конкретними умовами розуміють особливості галузей народного господарства: рівень усуспільнення виробництва, направленість діяльності підприємств на виконання загальнодержавних і міжпровінційних завдань. Багатоукладність економіки КНР, існування різних форм власності, спільних та іноземних підприємств викликають високі вимоги до державного регулювання, яке здійснюється шляхом збільшення частки централізованих капіталовкладень, введення спеціального податку на нове будівництво, встановлення граничного рівня цін на засоби виробництва, планування цін на важливі продукти харчування і товари першої необхідності, введення державної монополії на торгівлю 10 видами матеріальних ресурсів, організації фінансового ринку.Незважаючи на значну різноманітність країн, що розвиваються, їхніх характерних рис і особливостей, можна виділити ряд спільних ознак, що дає змогу розглядати ці країни як певну стійку спільність.
План
План
Вступ
1. Охарактеризувати загальні особливості розвинутих країн
2. Особливості державного управління економікою КНР
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Незважаючи на значну різноманітність країн, що розвиваються, їхніх характерних рис і особливостей, можна виділити ряд спільних ознак, що дає змогу розглядати ці країни як певну стійку спільність.
Такими ознаками переважно є: · багатоукладний характер економіки з різними формами власності, включаючи архаїчні (племінні, общинні);
· високі темпи росту населення;
· спеціалізація у міжнародному поділі праці переважно на виробництві сировини;
· значна залежність від іноземного капіталу;
Зазначимо, що за останнє десятиліття істотних змін у наведеній структурі власності не відбулося, тому подана таблиця є дуже показовою для розуміння підходів ряду країн у визначенні ролі та місця державної власності в економіці сучасного суспільства.
Дебати точаться також навколо питань про роль держави у виробництві, здатність приватних фірм забезпечувати людей тими послугами, які нині надає держава.
Найпоширенішим аргументом на користь державного контролю за виробництвом товарів індивідуального споживання є той, що приватні фірми прагнуть максимізувати прибутки власників, а не багатство нації.
Список литературы
1.Всемирныйбанк. Годовой отчет. 1994 г. - Вашингтон, округ Колумбия, 2013. - 219 с.
2.Дэниеле Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.: Дело Лтд, 2014. - 784 с.
3.Державніфінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі: Пер. з англ. - К.: Основи, 2008. - 542 с.
4.Линдерт П Экономика микрохозяйственных связей: Пер. с англ./Общ. ред. и предисл. О.В. Ивановой. - М.: Прогресс, 2012. - 520 с.
5.Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник/А.С. Філіпенко, B.C. Будкін, О.В. Бутенко та ін. - К.: Либідь, 2012. - 191 с
6. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини: Підруч. для студентів екон. вузів і ф-тів/А.С. Філіпенко, СЯ. Боринець, В.А. Вергун та ін. - К.: Либідь, 2012. - 255 с
7. Мироваяэкономика: Учебник / Под ред. проф. А.С. Булатова. - М.: Юрист, 2009. - 734 с.
8. Мировая экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: Учеб. пособие для вузов / М.В. Елова, Е.К. Муравьева, С.М. Пономарева и др.; Под ред. А. Шуркалина, Н.С. Цыпиной. -М.: Логос, 2010. - 248 с.
9.Пашкус О.В., Мисъко О.В Введение в бизнес. - Л.: Северо-Запад, 2011. - 303 с.