Дослідження процесуального статусу іноземців та осіб без громадянства як сторін цивільного судочинства, критеріїв визначення їх процесуальної правосуб’єктності. Розгляд і вирішення цивільних справ за участю іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Аннотация к работе
Для досягнення поставленої мети основна увага зосереджена на можливості участі іноземців та осіб без громадянства в рамках цивільного процесу України як сторін справи, а також на особливостях їхнього права на звернення до суду за захистом і на судовий захист. У ст.3 ЦПК України зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Так, вони користуються правами і обов’язками осіб, які беруть участь у справі (ст.27 ЦПК України), а також правами і обов’язками, якими наділяються лише сторони у справі (ст.31 ЦПК України). Загалом, можна виділити такі процесуальні права сторін: право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги; знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення судові; подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися правовою допомогою; знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; оскаржувати рішення чи ухвали суду; користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом (ст.27 ЦПК України) [11, с.730].