Особливості туристсько-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах України другої половини ХХ - початку ХХІ століття: регіональний аспект - Статья
Проблеми туристсько-краєзнавчої освіти позашкільних навчальних закладів досліджуваного періоду в різних регіонах України. Вплив природно-рекреаційних, історико-культурних особливостей території на туристсько-краєзнавчу діяльність навчальних закладів.
Аннотация к работе
Слід зазначити, що у кожній області був нагромаджений позитивний досвід організації різних напрямів туристсько-краєзнавчої роботи (ТКР) - гурткової, спортивно-масової, дослідницько-краєзнавчої, екскурсійно-туристської. Для прикладу, розпочинаючи з 1950 р. на станції працювали гуртки юних археологів, альпіністів, велотуристів (1955 р.), юних біологів, фотографів (1958 р.), юних топографів та інструкторів з туризму (1959 р.), юних етнографів (1960 р.), юних геологів, гідрологів, кліматологів, любителів кіно, гірського туризму, туристської самодіяльності (1961 р.), колекціонерів (1965 р.), знавців природи (1966 р.), червоних слідопитів, юних екскурсоводів, спортивного орієнтування (1967 р.). Особливо успішно працювали гуртки юних археологів (публікувалися в енциклопедії археології СРСР, був створений кабінет і музей археології) та юних екологів (проводилися польові екологічні табори, зльоти), що було зумовлено наявністю великої кількості археологічних памяток та проблем екології в місті та області [1, с. На Херсонщині, де спочатку була створена міська дитяча екскурсійно-туристська станція (1947 р.), яка пізніше (1948 р.) була реорганізована в обласну, проводилися обласні тематичні пошукові операції по збору краєзнавчих матеріалів: про освітян - «Учитель», учасників війни - «Згадаймо всіх поіменно», з історії навчальних закладів, написання книг-літописів - «Народні скарби Херсонщини». Так, ще у 1972 р. була створена рада сприяння розвиткові туристсько-краєзнавчої роботи, до складу якої ввійшли представники 14 обласних організацій, зокрема обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури (УТОПІК), тресту «Укргеологія», експедиції «Кривбасгеологія», облради по туризму і екскурсіях, історичного музею ім.Встановлено, що туристсько-краєзнавча робота позашкільних навчальних закладів України має регіональні особливості, а саме: позашкільні навчальні заклади туристсько-краєзнавчого профілю відображають у своїй діяльності історико-культурні, етнографічні, природно-рекреаційні особливості території. Нами зясовано, що туристсько-краєзнавча робота в Україні у другій половині ХХ - початку ХХІ століття набула розвитку з урахуванням конкретно історичних умов Півночі, Півдня, Сходу та Центру України.
Вывод
Встановлено, що туристсько-краєзнавча робота позашкільних навчальних закладів України має регіональні особливості, а саме: позашкільні навчальні заклади туристсько-краєзнавчого профілю відображають у своїй діяльності історико-культурні, етнографічні, природно-рекреаційні особливості території. Нами зясовано, що туристсько-краєзнавча робота в Україні у другій половині ХХ - початку ХХІ століття набула розвитку з урахуванням конкретно історичних умов Півночі, Півдня, Сходу та Центру України.
У Західних регіонах України ТКР у позашкільних навчальних закладах в основному набула розвитку у середині та наприкінці 50-х років ХХ ст.
На розвиток туризму і краєзнавства мали позитивний вплив наявність історико-культурних, рекреаційно-природних обєктів певної території, що стимулювало участь учнівської молоді у їх вивченні. Відсутність таких обєктів обумовлювала проведення дальніх експедицій, походів, екскурсій.
У Південних та Східних регіонах України через туристсько-краєзнавчу роботу реалізовували окремі ідеї «русского міра» (як, для прикладу, у Криму акції за участі УПЦ МП), навязувалися вузькорегіональні проблеми типу акції «Патріот Луганщини», перетягування ідей з минулого (турнір міст-героїв, матчеві зустрічі, «Туризм нас єднає» тощо).
Беззаперечно, що даний напрям діяльності має перспективу для подальшого дослідження.
Список литературы
Косило М. Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні: історія та сьогодення / М. Косило, Н. Савченко, Д. Наровлянський - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2010. - 407 с.
ЦДАВО. Ф. 166. оп. 15. спр. 72. - 112 арк.
Поточний архів Донецького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Поточний архів Харківської обласної станції юних туристів.
ЦДАВО. Ф. 166. оп. 15. спр. 4416. - 386 арк.
Комісар С. Полтавська область / С. Комісар // Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні: історія та сьогодення. - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2010. - С. 234-249.
Набитович М. Львівська область / М. Набитович // Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні: історія та сьогодення. - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2010. - С. 194-212.
Косило М. Формування всебічної особистості школяра засобами туризму і краєзнавства в сільській та гірській місцевостях Івано-Франківщини / Михайло Косило // Гірська школа Українських Карпат. - 2013. - № 10. - С. 189-194. туристський краєзнавчий позашкільний освіта
Міхалевська Р. Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні: історія та сьогодення / Р. Міхалевська, О. Сердюк. - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2010. - С. 166-173.
Косило М.Ю. Туристсько-краєзнавча діяльність позашкільних навчальних закладів України у 60-х роках ХХ століття / М. Косило / / Туризм і краєзнавство. Збірник наукових праць. Додаток до гуманітарного вісника ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2014. - С. 87-94.
Косило М.Ю. Туристсько-краєзнавча робота як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності учнів (історична ретроспектива) / М. Косило // Туризм і краєзнавство. Збірник наукових праць. Додаток до гуманітарного вісника ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2016. - С. 275-284.