Особливості церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді - Автореферат

Покращання діагностики судинних захворювань головного мозку тісно повязано з розвитком і удосконаленням нейрорентгенологічних методів дослідження, таких, як компютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). Впровадження в ангіоневрологію МРТ значно поширило уявлення спеціалістів відносно функціональних та структурних процесів, які відбуваються в головному мозку при захворюваннях судинного генезу, в тому числі при гострих порушеннях мозкового кровообігу (Зозуля І.С. і співавт., 1997, Виничук С.М. и соавт., 2000, Холин А.В., 2000, Виленский Б.С., 2002, Culebras В якості факторів, що мають значення в патогенезі порушень нейропсихологічних функцій та визначенні топіки ураження головного мозку, уявляється актуальним комплексне вивчення предикторів гострої цереброваскулярної патології, особливостей церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку і нейропсихологічного статусу хворих на інфаркт мозку (ІМ) у формуванні клінічних проявів раннього і пізнього реабілітаційних періодів. Простежити динаміку й узагальнити дані клінічного, нейровізуального, ЕЕГ-дослідження, церебральної гемодинаміки і нейропсихологічного статусу хворих ІМ з метою поліпшення лікування, соціальної реабілітації цих хворих; Вперше комплексно вивчені особливості стану церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих ІМ в відновному періоді, що дозволяє покращати діагностику та оптимізувати лікувальну тактику.Вивчення етіологічних чинників у обстежених хворих ІМ виявило, що церебральний атеросклероз мав місце у 14 хворих (12,6%), артеріальна гіпертензія (АГ) - у 24 осіб (21,6%), поєднання церебрального атеросклерозу і АГ - у 71 (64%) хворих, патологія магістральних артерій голови - у 2 хворих (1,8%). Дослідження ФР розвитку ІМ показало, що у 77,4% хворих мало місце поєднання декількох ФР - 2 чи 3, у 36,4% хворих на повторний ІМ мали місце 4 і більш ФР. Повне відновлення порушених функцій досягнуто у 63% хворих, часткове - 30,8% і відсутність динаміки неврологічних функцій відзначено у 6,2% пацієнтів, з яких 50% склали хворі, що потребують стороннього догляду. Результати проведеного нейропсихологічного дослідження хворих ІМ на початку раннього відновного періоду (на 12-15 день) показали, що в 94,7% пацієнтів відзначалося подовження часу для переключення уваги за таблицями Шульте, збереження короткочасної памяті продемонстрував низький відсоток хворих - 5,4%, обсяг відстроченого відтворення у 48,3% хворих був дуже низький чи відсутній зовсім. В структурі порушених когнітивних функцій у пацієнтів з ремітуючим типом перебігу постінсультного періоду виявлено ряд особливостей: у 75,5% хворих відзначалось подовження часу для переключення уваги при проведенні обстеження за таблицями Шульте, у 8,2% хворих зберігалась короткочасна память, але обсяг відстроченого відтворення у 48,9% хворих був дуже низький чи відсутній зовсім.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі в оцінці стану мозкової гемодинаміки і компенсаторно-пристосувальних можливостей мозкового кровообігу, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді, які дозволяють покращати діагностику та оптимізувати лікувальну тактику; За результатами проведеного нейропсихологічного дослідження на початку раннього відновного періоду (12-15 день) у 94,7% пацієнтів, хворих на інфаркт мозку, відмічено подовження часу на переключення уваги за таблицями Шульте, тільки у 5,4% хворих збереглась короткочасна память, обсяг відстроченого відтворення був дуже низьким або відсутнім зовсім у 48,3% хворих. Відновлення порушених когнітивних функцій залежить від типу перебігу постінсультного періоду, локалізації патологічного вогнища, прогредієнтності цереброваскулярного захворювання; У хворих півкульовим інфарктом мозку відмічено виражене зниження середньої лінійної швидкості кровотоку в іпсілатеральній середній мозковій артерії та індексу цереброваскулярної реактивності, в порівнянні з хворими, які перенесли транзиторну ішемічну атаку.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі в оцінці стану мозкової гемодинаміки і компенсаторно-пристосувальних можливостей мозкового кровообігу, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді, які дозволяють покращати діагностику та оптимізувати лікувальну тактику;

2. За результатами проведеного нейропсихологічного дослідження на початку раннього відновного періоду (12-15 день) у 94,7% пацієнтів, хворих на інфаркт мозку, відмічено подовження часу на переключення уваги за таблицями Шульте, тільки у 5,4% хворих збереглась короткочасна память, обсяг відстроченого відтворення був дуже низьким або відсутнім зовсім у 48,3% хворих. Відновлення порушених когнітивних функцій залежить від типу перебігу постінсультного періоду, локалізації патологічного вогнища, прогредієнтності цереброваскулярного захворювання;

3. Вираженість депресії у хворих на інфаркт мозку корелює із лівопівкульовою локалізацією вогнища. В результаті лікування постінсультної депресії флуоксетином протягом 10 тижнів, значне поліпшення стану виявлено у 80% хворих. У 35% хворих, через 3 місяці після відміни препарату, виник рецидив депресивних явищ, що свідчить про необхідність проведення при постінсультній депресії більш тривалих курсів антидепресивної терапії або повторного курсу;

4. У хворих півкульовим інфарктом мозку відмічено виражене зниження середньої лінійної швидкості кровотоку в іпсілатеральній середній мозковій артерії та індексу цереброваскулярної реактивності, в порівнянні з хворими, які перенесли транзиторну ішемічну атаку. Виявлено вірогідне зниження середньої лінійної швидкості кровотоку в хребетних артеріях у хворих на стовбуровий інфаркт мозку в порівнянні з пацієнтами, які перенесли транзиторну ішемічну атаку;

5. Постінсультні зміни у хворих на інфаркт мозку, за даними нейровізуалізації, розвиваються не тільки в клінічно обумовленому гострому, але і в ранньому відновному періоді. У пізньому відновному періоді інсульту обумовлені ним зміни стабілізуються. Не виявлено лінійної корреляції з рівнем когнітивного дефіциту і вираженістю перивентрикулярних і дифузних змін білої речовини головного мозку, а також зі ступенем церебральної атрофії і розширенням лікворовміщуючих просторів;

6. В результаті проведення компютерної електроенцефалографії з топоселективним картуванням, виявлені зміни біоелектричної активності мозку визначались як тяжкістю неврологічних порушень, так і локалізацією ішемічного вогнища;

7. Порівняльна оцінка ефективності вазоактивної та метаболічної терапії, щодо впливу на когнітивні функції, у відновному періоді інфаркту мозку показала: ефективність пірацетаму в дозі 8 г. парентерально протягом 15 днів, з наступним пероральним прийомом в дозі 4,8 г. протягом 2-х місяців, у 81,8% хворих, комплексу інстенон актовегін - у 86,7% пацієнтів, серміону (ніцерголіну) - у 80% хворих, що обумовлює можливість застосування їх в індивідуальному підборі терапії хворих, які перенесли інфаркт мозку, в відновному періоді.

1. Боброва В.І., Демченко А.В. Особливості когнітивних функцій у хворих мозковим інсультом у ранньому відновному періоді // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2002. - вип. 11, кн. 3. - С. 161-165. (Внесок здобувача полягає у клінічному та нейропсихологічному обстеженні хворих, опрацюванні одержаних результатів, підготовці статті до друку).

2. Демченко А.В. Постінсультна депресія у хворих мозковим ішемічним інсультом в ранньому відновному періоді // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика - К., 2002. - вип. 11, кн. 3. - С. 223-227.

3. Бучакчийская Н.М., Демченко А.В. Предикторы острых церебральных дисгемий // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №1. - С. 48-49. (Внесок здобувача полягає в клінічному підборі хворих, в опрацюванні одержаних результатів).

4. Демченко А.В., Боброва В.І. Досвід застосування флуоксетину у хворих на постінсультну депресію // Львівський медичний часопис. - 2003. - Т. 9, №1. - С. 34-36. (Внесок здобувача полягає у клінічному обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).

5. Демченко А.В. Особливості біоелектричної активності мозку у хворих мозковим інсультом в відновному періоді // Таврический медикобиологический вестник. - 2003. - Т. 6, №1. - С. 48-50.

6. Боброва В.І., Демченко А.В. Нейровізуальні критерії діагностики інфаркту мозку в різні його періоди // Буковинський медичний вісник. - 2003. - №2. - С. 18-20. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, опрацюванні літератури, аналізі отриманих результатів дослідження за даними методів нейровізуалізації).

7. Демченко А.В., Боброва В.И. Клиническая эффективность инстенона и актовегина при лечении больных инфарктом мозга // Український медичний альманах. - 2003. - №3. - С. 40-42. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, опрацюванні одержаних результатів).

8. Демченко А.В. Оценка эффективности сермиона в раннем восстановительном периоде инфаркта мозга // Український медичний альманах. - 2003. - №5. - С. 38-40.

Размещено на .ru