Вивчення економічної суті та методів ціноутворення. З"ясування особливостей встановлення цін на ринку ресурсів, його важливості в міжнародних економічних відносинах, шляхів оптимізації процесу. Еволюція формули ціноутворення на світовому ринку нафти.
Аннотация к работе
На практиці ціна на конкретну продукцію того самого ринку може істотно розрізнятися. У принциповому плані процес ціноутворення на внутрішньому і зовнішньому ринках схожий, однак діяльність на зовнішньому ринку ускладнюється наявністю набагато більшого числа продавців і покупців, більш гострою конкуренцією. Процес ціноутворення на міжнародних ринках багато в чому залежить від типу ринку, у рамках якого діє відповідний субєкт зовнішньої торгівлі. Для вивчення і використання на практиці цінових показників необхідно знати основні джерела даних про ціни. На сьогоднішній день перед країною постають завдання ефективного входження у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, проте з обовязковим урахуванням національної специфіки, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне співробітництво з іншими країнами і не останнє місце в цьому процесі належить проблемі ціноутворення в міжнародній торгівлі.Від цін залежить, які витрати виробників будуть відшкодовані після продажу товару, які ні, який рівень доходів, прибутку і куди будуть, і чи будуть надалі спрямовані ресурси, чи виникнуть стимули для подальшого розширення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) [28, c.17]. Ціна, у тому числі в міжнародній торгівлі, - це грошова сума, яку має намір одержати продавець, пропонуючи товар чи послугу, і яку готовий заплатити за даний товар чи послугу покупець. Як відзначалося вище, ціни визначаються умовами конкуренції, станом і співвідношенням попиту та пропозиції. Ніхто не буде заперечувати той факт, що свобода пересування товарів, капіталу, послуг і робочої сили значно нижче, ніж у рамках однієї конкретної держави. У випадку величезного попиту на товар може виникнути ситуація, при якій на ринок буде викинутий товар, зроблений у найгірших умовах за національною ціною, що власне кажучи і буде якийсь час визначати світову ціну і яка напевно буде дуже високою.На практиці ціна на конкретну продукцію того самого ринку може істотно розрізнятися. Тому при обґрунтуванні, визначенні й узгодженні зовнішньоторговельної ціни необхідно мати чітке представлення про характер угоди, що диктує особливість "добору" ціни: · використання цін роздільних експортних і імпортних операцій; Виходячи з даних посилок ясно, що ціни, що фіксуються в рамках довгострокових міждержавних угод, будуть істотно відрізнятися від цін в угодах, чи від цін на товар, оплачуваний шляхом складних банківських операцій, в умовах визначених валютних обмежень і т.д. Крім того, практично завжди ціни на аналогічну продукцію відрізняються, тому що різні постачальники поставляють товари різної якості, комплектації і т.п. Довідкові ціни не реагують швидко на зміни конюнктури чи на будь-які політичні події, за винятком, може бути, цін на нафту - товар дуже специфічний.Сукупність цих ринків виконує в сучасній ринковій економіці найважливіші функції: по-перше, сприяє більш ефективному виробництву товарів і послуг (при зміні цін фірми прагнуть удосконалювати свої методи виробництва, для того щоб застосовувати більше дешевих і менше дорогих ресурсів); по-друге, тому що плата за економічні ресурси є основним доходом більшості людей. Оскільки ресурси продаються і купуються, вони, природно, мають ціну. Статистика ООН відносить до сировинних товарів продовольство, сировинні матеріали (шкіряна сировина; каучук, включаючи синтетичний; лісопродукти, включаючи целюлозу і папір; текстильні волокна й ін.), такі природні ресурси як руди й інші мінерали, включаючи природні добрива, паливні товари і кольорові метали. У вузькому розумінні сировина містить у собі тільки продукцію видобувної промисловості і сільського господарства, у широкому - усі матеріали, (вугілля, що добуваються безпосередньо з навколишньої середовища, нафта, руди, ліс і ін.), а також напівфабрикати, тобто матеріали, які зазнали обробки й у свою чергу виступають сировиною для готової продукції (метали, хімічні товари, пряжа, фанера і т.д.) (див. додаток 1) [25, c.108]. Істотне місце в торгівлі сировиною займають асоціації експортерів сировини, створювані на міжурядовій основі і здійснюючі колективну політику контролю над видобутком, торгівлею і цінами.До 1947 року на світовому ринку нафти діяла так називана "однобазова система цін", при якій ціни розраховувалися по формулі "затока плюс фрахт". Центральним елементом цієї картельної угоди був механізм підвищення рентабельності нафтових операцій компаній МНК за рахунок установлення єдиної формули формування ціни реалізації нафти у покупців за межами США, обумовленої як ціна нафти Мексиканського узбережжя США плюс діючі фрахтові ставки від цього узбережжя до порту доставки товару поза залежністю від того, звідкіля фактично здійснювалися фізичні постачання нафти. Таким чином, ціна сіф у будь-якій крапці земної кулі визначалася в цей період так, ніби ця нафта була добута в США і, відповідно, поставлена покупцю з району Мексиканської затоки. Тому закріплення ціноутворюючої формули "затока плюс
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи ціноутворення в міжнародній торгівлі
1.1 Економічна суть поняття ціноутворення в міжнародній торгівлі
1.2 Методи ціноутворення в міжнародній торгівлі
Розділ 2. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів в аспекті міжнародної торгівлі
2.1 Особливе місце ринку ресурсів в міжнародних економічних відносинах
2.2 Світовий ринок нафти: еволюція формули ціноутворення
Розділ 3. Шляхи оптимізації процесу ціноутворення в міжнародній торгівлі